Минулого року мене запросили в журі міжнародного конкурсу кіно | kinotron

Минулого року мене запросили в журі міжнародного конкурсу кінофестивалю короткометражних фільмів у Вінтертурі. Запрошення прийшло десь на самому початку пандемії. Я ще подумав - це обнадіює, що бодай хтось планує щось робити цієї осені. Може, ці швейцарці щось знають, і за півроку хоч десь іще існуватимуть кінотеатри. Фестивалю, звісно, не було, тобто був, але в онлайні, так само відбувалися й засідання журі. В результаті ми віддали головний приз любительському відео-щоденнику з життя ґеїв у Тунісі, і я думаю, це найкраще, що ми могли тоді зробити.

Цього року фестиваль відбувся в реальному світі. Організатори вирішили компенсувати наші минулорічні страждання тим, що знову запросили той самий склад журі оцінювати міжнародний конкурс. Не знаю, чи це локдаун так подіяв, чи може ковід зробив нас вразливішими, але такого потужного конкурсу фільмів я не бачив давно. Гран-прі знов отримав фільм із Африки - Rehearsal Майкла Омонуа про репетицію “ритуалу зцілення” в християнській харизматичній церкві. Фільм не залишить байдужим нікого з тих, хто пам’ятає Cандея Аделаджу. Загалом, якщо мене читають фестивальні відбірники, раджу звернути увагу на весь список переможців, там що не фільм, то бомба.

До чого це я. За словами команди фестивалю, вони під час набору майже не отримують фільмів з України, хоча дуже їх хочуть, минулого року навіть провели окрему ретроспективу українських короткометражок. Тож, хто матиме фільм 2021 або 2022 року виробництва тривалістю до 30 хвилин, пам’ятайте, що наступний Kurzfilmtage Winterthur буде з 8 по 13 листопада 2022