Ладен закластися, що цього персонажа ви називаєте Чиполіно. Мабуть, не без совєтського впливу. Москалям, схоже, тяжко було адаптувати італійське
Cipollino, тому просто транскрибували. При СССР так звали його й українською, але не сьогодні!
Це ж воно що, цибулина? То і персонаж буде Цибуліно. Влучно та звучно. Треба ж як пощастило... Але де там: цибулину ми давно запозичили із латинської — вона ж проникла і в італійську, що згодом Джовані Радарі зробив з неї ім'я персонажу.
А що, як це доля? Ми за кількасот років до написання твору перейняли слово з латини, щоб потому легше було перекласти на українську
Le avventure di Cipollino?!
Та ні... Певно, збіг. Але ж як цікаво вийшло.
#ДумкаПро #книги
