Головна риса і головна сила образу мислення росіян, це амбівал | КліоКамера

Головна риса і головна сила образу мислення росіян, це амбівалентність їх сприйняття себе і своїх вчинків. В їх свідомості Буча не є вчинком "темним", не проявом нижчої форми зла, але звитяжним актом воїнського духу, благородним виявом волі захисника отєчєства. (с) це я написав ще у квітні.

На фото, що прикріплене до цього допису, класичне ороче кокетство. Оммаж на “ту саму кувалду”. Якщо ви не вкурсі - в Сирії росіяни забили кувалдою місцевого до смерті, по черзі ламаючи йому кінцівки. Зняли це на відео, бо без доказів “акт воїнського духу” (див. абзац вище) не такий звитяжний. Після розголосу їх ніби як “покарали”, але потім кувалду наче ненароком показали у пропагандистскому кіні про вагнерівців “Турист”.

Наш ворог дуже гарно вміє використовувати ІПСО. Вони за всі роки не змогли побудувати нормальної системи психотерапії, але психо травмування вивчили, проаналізували та поставили на потік. Мордор як він є.

ІПСО ворога двонаправленні. Перша ціль для них це самі орки, та розвиток в них того самого амбівалентного сприйняття себе, про яке я й писав у квітні. Друга ціль це вочевидь ми. Все українське суспільство. Ми не можемо сховатися від цих атак в інформаційно психологічному бункері, але можемо зменшити, або навіть нівелювати руйнівну дію ворожих ІПСО. Якщо ж казати про катування полонених, та вихваляння цим на широкий загал, то у цьому є декілька тактичних і стратегічних цілей. Ось деякі із них:

Змусити нас до симетричної відповіді - катувати їх полонених.

Неможливо подивитися відео із азовцями і не хотіти помсти. Помсти ще більш кривавої та жорстокої. Пишучи це, я намагаюся не думати, що серед тих, хто потрапив у полон в Маріуполі є мій друг. Страх за нього природньо перетворюється на гнів, а той у ненависть. Хочется дивитися відео, як мамі псковского орчика показали ролик де її синочку оскопили якісь люди в масках під гімн росії.

Це саме те, чого хочуть майстри російського ІПСО. Така наша відповідь, реакція їм дуже вигідна. Тому, попри те, що вся наша природа вимагає помсти і болю для цих катів, нам цього робити не можна.

Перша причина чисто утилітарна. Нам треба обмінний фонд. Треба щоб був хтось за рахунок кого ми зможемо вирвати із полону своїх. Паштет із людського (себто орчого) м’яса, що ледь дихає на ношах це козир ворогу. Доречі, треба розуміти, що цілком в їх стилі самим замучити пару тройку своїх солдатів, щоб приписати це нам. І якби я був на місці тих, хто займається нашим ІПСО то я б поширював чутки, що ФСБ калічить російських військових задля фальсифікації військових злочинів з нашого боку.

Друга причина не піддаватися на провокацію вже лежить у площині психології. Наша війна, це класична для літератури війна Світла й Темряви. Таких війн в історії не так вже й багато насправді, тому люди й придумали фентезі…

Те, що ми знаходимося на стороні Світла є величезним нашим козирем. Образ маленької але яскравої іскри світал перед величезною хмарою темряви, що зараз має Україна, дав нам змогу отримати підтримку по всьому світу. Якщо ми й надалі будемо розвивати цей наратив, - іскри світла що бореться із великою пітьмою, - ми зможемо збільшувати обсяги цієї підтримки (бо є куди збільшувати).

Толкін написав для нас Володаря Перснів, щоб ми зараз використовували його сенси, що з дитинства осіли в головах західних людей. Відео, де хтось із наших катує орка, хоча і викличе відчуття справедливої відплати, знищить нарратив - ми світло, що стоїть проти темряви. Тому нам це категорично не вигідно.

Росіяни хочуть звести нашу максимально контрастну війну, до відтінків сірого. Де у кожного своя правда, пропаганда з обох сторін і вся ця баженовщина. Саме для цього вони активно форсять сенс - мы никогда не узнаем, кто убивал людей в Буче. Та бляха все всім відомо! Вони нагороджують орків, що були там (що знову працює на ту саму психологічну амбівалентність)!