​​ Вічна пам’ять жертвам війни в Україні 22 червня 1941 року | КНУ імені Тараса Шевченка

​​ Вічна пам’ять жертвам війни в Україні

22 червня 1941 року почавсь найкривавіший для українського народу період Другої світової війни – німецько-російська війна. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси. У боротьбі проти нацистської Німеччини взяли участь понад 6 мільйонів українських солдатів, які воювали в лавах тодішньої радянської армії, та понад 100 тис. вояків УПА.
Супротивні сторони залежали від українського економічного й сировинного потенціалу від людських ресурсів. Тому Україна найбільше постраждала як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Наймасштабніші та найкривавіші бої у воєнній історії ХХ століття відбулися саме на українських землях. За різними даними 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту було проведено в Україні. За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5 – 4 млн українців, у партизанських формуваннях – від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА – понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8–10 млн, демографічні – 10-13 млн осіб.
Кожен п’ятий українець не повернувся з війни. Довго замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо). Друга світова війна стала трагедією для українського народу.
У XXI столітті Україну знову спіткало лихо війни. Через віроломну війну загарбницької росії наша земля вкотре стогне від вибухів та вмивається кров’ю. Смертю військових і мирних громадян, руїнами й втрати, сльозами й біллю українці вкотре виборють територіальну цілісність і незалежність та стають живим щитом на захисті демократії й свободи від «русского міра» не лише власної держави, а й світу.
Студент-юрист КНУ Тарас Коваль, кіборг Донецього аеропорту, який загинув у обороні Києва в березні 2022 року, в одному із інтерв’ю сказав: «Всі збройні конфлікти завершуються знищенням армії ворога, деокупацією своїх територій і частіше всього зміною панівного режиму у ворога».