Сьогодні Україна відзначає 80-ту річницю з дня трагедії в Баб | Наукове товариство студентів
Сьогодні Україна відзначає 80-ту річницю з дня трагедії в Бабиному Яру: 7 фактів про трагедію Бабиного Яру
Наймолодшій жертві було 3 дні, тоді як найстаршій — 103 роки. 29 вересня нацисти до 18:00 розстріляли близько 22 тисяч людей. Інших загнали на ніч у порожні гаражі на вулиці Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. За 29-30 вересня загинула 33 771 особа.
Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам і молитви заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців і гуркотом літака, який безперервно літав над яром.
За два дні до першого масового розстрілу на стовпах з'явилися оголошення з текстом "Усі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8:00 на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць. Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. На місці від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели "реєструватися". У людей відбирали всі документи і цінності, потім примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру.
Врятувалося лише 29 людей. Врятованими були, переважно, діти. У багатьох своїх інтерв'ю, вже дорослі, вони пригадували, як їх рятували няні, бабусі та батьки ціною власного життя. Протягом багатьох років ці люди приховували власне походження і переховувалися як від нацистів, так і від радянської влади.
За оцінками істориків, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 осіб. Також у Сирецькому концтаборі, де тримали колишніх комуністичних активістів, підпільників і військових, впродовж Другої світової загинуло понад 25 тисяч осіб.
Протягом серпня і вересня 1943 року, коли окупанти відступали, вони приховали велику кількість доказів своїх злочинів. Тіла в Бабиному Яру відкопали і спалили на відкритих "печах" десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розсипаний околицями Бабиного Яру.
Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український націоналіст.
Зокрема, тут обірвалося життя української поетеси, членкині Організації українських націоналістів (мельниківців) Олени Теліги та її чоловіка Михайла.
