𝟷𝟺 жовтня є одним із тих днів, яким трошки важко поміститись | Наукове товариство студентів
𝟷𝟺 жовтня є одним із тих днів, яким трошки важко поміститись у маленькій та вузенькій клітинці календаря – аж надто багато знаменних подій припадає на цю дату.
Саме 𝟷𝟺 жовтня ми святкуємо День захисників і захисниць України, День українського козацтва, а віддавна – цього дня святкують Покрову Пресвятої Богородиці.
Цю дату вписували до календаря червоним ще з княжих часів. Особливо поширеним, набувши локальних колориту та специфіки, це свято стало у XVI – XVIII ст. Переплетення значень та смислів, пов’язаних із святом Покрови Богородиці, мало значний вплив і на народну творчість. Наприклад, є ось така влучна приказка з неймовірно багатозначним й динамічним контекстом: “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”
Історія навернення князя Аскольда в християнство по‘вязана з Покровою.
Константинопольський патріарх Фотій описує появу русичів під стінами свого міста у ІХ столітті. Існувала дуже велика загроза взяття нападниками, принаймні, частини міста. Тому люди звернулися до Богородиці з проханням про захист.Матір Божа змилостивилась над ними і укрила їх своїм вбранням – омофором. Князь Аскольд, якщо вірити переданню, був настільки шокований цими подіями, що вирішив прийняти християнство.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці – це завжди про захист і опіку, які дають щира молитва. Цей мотив є досить популярним, він часто зустрічається в іконописі, символізуючи силу молитви і важливість віри. Під опікою Богородиці зображали князів, козаків і гетьманів, учасників визвольних змагань, а віднедавна навіть протестувальників на Майдані.
Омофор до сьогодні також є частиною одягу єпископів. Це дуже знаковий і символічний момент, який повинен нагадувати церковним ієрархам, що всі слабкі і заблукалі потребують захисту і підтримки.
Уже з далекого ХІ століття мешканців наших територій захищає Богородиця-Оранта, що у храмі Святої Софії у Києві. Момент виготовлення даного мозаїчного зображення можна вважати символічним актом умовної передачі, за князя Ярослава Мудрого, своїх підлеглих під охорону Богородиці. Відтоді вона завжди поруч з вірними – на рівні літургії, народному, іконописному.
