25 жовтня 1860 року у Ніжині, на Чернігівщині народився Микол | Наукове товариство студентів
25 жовтня 1860 року у Ніжині, на Чернігівщині народився Микола Самокиш, художник-баталіст, графік. Працював у жанрі історичного живопису та книжкової і станкової графіки й журнальної ілюстрації
Микола був нащадком козаків, як по лінії батька, так і матері. Прізвище Самокиш зазвичай давали козакам, які полюбляли кисляк (скисле молоко).
Головними героями його малюнків були коні. “Я люблю коней як художник та в минулому кавалерист, – писав Самокиш. – У цьому напрямі я працюю постійно, вважаю коня гарним та благородним створінням і намагаюся зображувати його не тільки з зовнішнього боку, але й передати його психіку, його порив, найпрекрасніше, що є у цих тварин. Навіть шкапа на скаку виглядає живописно”
1890-го Микола Самокиш, у неповних 30 років, отримав звання академіка за роботу «Табун білих рисистих маток на водопої».
Разом з першою дружиною Оленою Судковською створював ілюстрації для роману М. Гоголя “Мертві душі”, який видали 1901-го.
Вважав, що художник-баталіст повинен з власного досвіду писати батальні сцени. Тому 1904-го у складі драгунського полку він відправився на російсько-японську війну, провів на фронті майже рік в якості кореспондента-художника журналу «Нива». У роки Першої світової возив учнів на фронт для художньої практики
Після встановлення радянської влади був до неї лояльним, тож зазнав почестей.
Протягом 60 років творчого життя Микола Самокиш створив 11 тис. картин та малюнків (пером).
