Get Mystery Box with random crypto!

Наукове товариство студентів

Логотип телеграм -каналу knuist — Наукове товариство студентів Н
Логотип телеграм -каналу knuist — Наукове товариство студентів
Адреса каналу: @knuist
Категорії: Освіта
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 725
Опис з каналу

Наукове товариство студентів історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка
✔️ @TheMajority – голова НТС
✔️ instagram.com/ntshistory – Instagram
✔️ facebook.com/ntshist – Facebook
✔️ youtube.com/@nts_history – YouTube

Ratings & Reviews

3.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

1


Останні повідомлення 7

2021-11-27 15:45:47 ​Щороку у четверту суботу листопада Україна прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодомору, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили.

Голодомор став для України національною катастрофою. Люди пішли з життя тому, що у них було забрано останній шматочок хліба — останню надію на порятунок. Українське село гинуло мовчки… люди їли кульбабу, реп’яхи, проліски, липу, бур’яни, варили шкіру від взуття. У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто ще й живих, звозили, скидали в яму й закопували.

На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію на догоду диктаторові чи скороминущому ідеологічному божкові. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш!

Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
391 views12:45
Відкрити / Коментувати
2021-11-24 20:12:13 Привітики, друзі! Знаємо, що ви, як і ми, уже повністю в сесії, але, все ж таки, представляємо вам новий допис з рубрики #персоналії_кну. Сьогодні розповімо про відомого поета та літературознавця, випускника нашого університету - Миколу Зерова!

Народився діяч в квітні 1890-го року на Полтавщині в багатодітній сім’ї вчителя. У родині було 11 дітей, проте, враховуючи той період, в який жив поет, це не є чимось дивним та незвичним (із 11 дітей вижило 7).

Саме батько-педагог привив хлопцю любов до науки: інтерес до античних мов і літератур, географії, астрономії та літератури.

Проте, він був росіянином та спілкувався лише російською. Тому любов до української привила хлопцю мати, яка належала до дворянського козацького роду. А ще, за зізнанням самого Зерова, своєю «національною свідомістю» в дитинстві він зобов’язаний впливу знайомого родини Андрія Лещенка та рідного дядька Петра Яреська.

Навчившись в 4 роки читати, хлопець став “бібліофагом” - пожирачем книг (так він себе називає). Цікавим ж є те, що у місцевій Зіньківській школі хлопець навчався з ще одним відомим письменником - гумористом Остапом Вишнею.

Про подальшу долю Миколи Зерова читайте тут.

Авторка: Наталія Сандригось

#персоналії_кну
121 views17:12
Відкрити / Коментувати
2021-11-23 14:33:37
ТІН оголошує неймовірну новину!

Плануйте свій час на 29 листопада з 12:00

Голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2014-2021), д.ю.н., професор Університету Миколаса Ромеріса (м. Вільнюс, Литовська Республіка), Голова Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (“Конституційне правосуддя у відповідь на сучасні виклики верховенству права”) Дайнюс Жалімас зустрінеться зі студентами онлайн на тему: «Українсько-литовські відносини через призму спільного протистояння та що це «правова держава» сьогодні ?».

Реєстрація на бесіду обов’язкова! Напередодні події Ви одержите підтвердження участі у листі на Вашій електронній пошті

Відпочивайте і готуйте питання для професора! Бажаємо вдалого тижня і неймовірної дискусії!

З повагою
Команда НТФФКНУ
115 views11:33
Відкрити / Коментувати
2021-11-22 17:18:21
149 views14:18
Відкрити / Коментувати
2021-11-22 17:18:13 Шановні друзі! Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету запрошує Вас взяти участь у Третій міжнародній науковій конференції «Відображення історичних та релігійно-міфологічних образів в сучасній популярній культурі», що відбудеться 29 листопада 2021 року. Конференція проходитиме в онлайн форматі на платформі Zoom (посилання буде відправлене учасникам після реєстрації). Час початку конференції буде уточнено з урахуванням епідеміологічної ситуації та відповідних постанов щодо організації навчального процесу.


Пропонуємо Вам надіслати заявку та виступити з доповіддю або долучитись в якості вільного слухача.

Широкий тематичний спектр конференції дозволяє обрати та проаналізувати на предмет історичних та міфологічних запозичень:

кінострічку або серіал;

літературний твір;

відеоігровий контент;

музичний гурт (звучання, слова пісень, символіка).


Для виступу з доповіддю необхідно до 26.11.2021 (включно) зареєструватись надіславши заявку (форма 1) на електронну адресу hist_mythology@ukr.net

Форма 1. Обов’язкова інформація!

1. ПІБ.

2. Науковий ступінь (кандидат / доктор) або освітній рівень (ОР Бакалавр / ОР Магістр).

3. Установа яку ви представляєте.

4. Тема доповіді українською мовою.

5. Тема доповіді англійською мовою.


Для участі у форматі вільного слухача необхідно до 26.11.2021 (включно) зареєструватись надіславши заявку (форма 2) на електронну адресу hist_mythology@ukr.net

Форма 2. Обов’язкова інформація!

1. ПІБ.

2. Науковий ступінь (кандидат / доктор) або освітній рівень (ОР Бакалавр / ОР Магістр).

3. Установа яку ви представляєте.

Ми будемо раді Вас бачити!
304 views14:18
Відкрити / Коментувати
2021-11-22 10:38:03
Всеукраїнський конкурс на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Переможці отримають, зокрема, дипломи та грошові премії:
15 000 гривень за місце,
7 000 – за та
4 000 гривень за місце.

Детальніше (положення про IV конкурс, вимоги, заявка на участь) за посиланням.

Ініціювали заснування Відзнаки Сергія Кемського Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» в межах реалізації загального проєкту «Відзнаки Героїв».

Оголошення імен переможців IV конкурсу на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського відбудеться влітку 2022 року.

#університет1834 #ТвійКНУ #історіяцеважливо
72 views07:38
Відкрити / Коментувати
2021-11-21 13:41:1721 листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи.
Свято встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи – особлива дата для кожного свідомого українця, для кожного справжнього патріота, адже саме в цей день найгостріше відчувається сила єдності та безмежна гордість за те, що наша Батьківщина багата на справжніх героїв з великим серцем і високим духом, спроможних захистити національну свободу та боротися за щасливе майбутнє прийдешніх поколінь.

Низький уклін всім захисникам української державності, які назавжди залишаться в пам’яті народу та будуть гідним прикладом для майбутніх поколінь!

#ДеньГідностіТаСвободи
133 views10:41
Відкрити / Коментувати
2021-11-19 22:25:02 ​​ «Братки», жуйка, ринки, криза, «макдональдс», свобода, небезпека - коли мова заходить про дев‘яності роки в голові виникають часто суперечливі асоціації. Кажуть, що ця доба знову у моді: дизайнери випускають колекції, що наслідують вуличний стиль 90-х, знову востребувані давно забуті музичні виконавці, митці переосмислюють події 20-30-річної давнини у своїх творах. Проте, чи дев‘яності ті, якими здаються?

«Доба Транзиту: як ми сприймаємо українські дев‘яності?»

Дата:
25 листопада 16.00

Місце: Національний військово-історичний музей України (вул. Грушевського 30/1)

У межах нашої події ми відверто поспілкуємось про 90-ті у парадигмі Транзитної доби - саме цим терміном історики сьогодні окреслюють перехідну добу від авторитаризму до демократії у Центральній та Східній Європі. З‘ясуємо, чи можливо створити універсальний наратив про дев‘яності в Україні, хто і що формує пам‘ять про цю епоху. Учасників події очікує спілкування зі свідками подій - людьми, які брали участь у становленні громадянського суспільства в Україні.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації та наявності у гостей заходу чинного сертифікату про щеплення від COVID-19, документу, що підтверджує вакцинацію однією чи двома дозами вакцини, ПЛР-тест, зроблений не пізніше ніж за 72 години до візиту або сертифікат про одужання.

Реєструйтеся за посиланням
Подія у Facebook
211 views19:25
Відкрити / Коментувати
2021-11-18 20:26:39 Привіт! Продовжуємо нашу рубрику про українських імпресіоністів у світовому мистецтві. Сьогодні хочу розповісти про видатного художника грецького походження Михайла Беркоса.

Народився митець в мальовничому місті Одеса, де закінчив художню школу. Продовжив освіту в Петербурзькій академії мистецтв.

У цьому навчальному закладі студент потоваришував зі своїми співвітчизниками. Наприклад, з Сергієм Васильківським, Михайлом Ткаченком, Костянтином Крижицьким та Михайлом Самокишем. Михайло Андрійович навіть навідувався до них на канікулах в Харків на етюди.

Оскільки Беркос показував значні успіхи в навчанні, то йому випала нагода поїхати навчатися закордон. Він подорожував Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією та Швейцарією.

Досить схожа ситуація з нашим попереднім художником Олександром Мурашко, бо і цей митець багато почерпнув з європейського імпресіоністичного мистецтва.

Більше про видатного імпресіоніста читайте тут.

Авторка: Марія Бордакова

#українські_імпресіоністи
146 views17:26
Відкрити / Коментувати
2021-11-14 17:07:28 Привіт, дорогі друзі!

Давно ми вже не бачились! Сьогодні третя і остання розповідь про державні утворення на Заході України, і мова йтиме про Західноукраїнську Народну Республіку.

Отож, восени 1918 року добігає кінця Перша світова війна, і світові імперії розпадаються, зникаючи з обличчя Землі.

Не винятком стала й Австро-Угорська імперія, яка населена різними народами, що не хотіли жити під німецьким та угорським гнітом…

Більше читайте за посиланням

Автор: Святослав Гайданка
136 views14:07
Відкрити / Коментувати