Сьогодні в Україні відзначають День залізничника.
Із залізницею у мене пов’язано багато приємних спогадів. Саме з Київського вокзалу здебільшого починались мої подорожі Україною. Пам’ятаю, як ще в студентські роки, купляв квитки на потяг і майже щотижня в п’ятницю мчав будь-куди, аби лиш не сидіти вдома на вихідних. Голос диктора, який оголошував прихід або відправлення потягів, був мені майже як рідний.
Тому коли цього року мені запропонували стати голосом київської кільцевої електрички, я був радий. Тим паче, запропонували озвучити саме ту станцію, з якої почалися так багато моїх подорожей - Центральний залізничний вокзал, або станція Північна кільцевої електрички.
Сьогодні я хочу сказати дякую всім працівникам залізниці за ту роботу, яку вони виконують. Із залізничного вокзалу починаються не тільки приємні подорожі та відпустки. Від початку повномасштабного вторгнення, залізничним транспортом вдалось евакуювати мільйони людей із зон бойових дій. Сьогодні потягами перевозять поранених, доставляють важливі грузи та гуманітарну допомогу.
Дякую кожному працівнику залізничного транспорту!
