Ніхто не міг подумати, що війна буде такою довгою. І, на жаль, | Дмитро Комаров

Ніхто не міг подумати, що війна буде такою довгою. І, на жаль, зараз ніхто не скаже, коли вона закінчиться. Ми 2 роки слухаємо прогнози «експертів» про строки, які давно не актуальні. Тим не менш. Невідомо коли, але війна точно закінчиться, як і всі війни у світі. Тому головне, попри втому, невизначеність, нерозуміння майбутнього, страх – не зупинятися, рухатися далі, працювати. Робити те, що вмієш найкраще. Допомагати армії. Допомогати тим, хто через війну отримав інвалідність. Допомагати сімʼям загиблих. Допомагати дітям. На дітях роблю особливий акцент – від того, як вони проживуть цю війну, як будуть виховані, у якому морально-психологічному стані зростатимуть – повністю залежить наше життя на майбутні десятиріччя. Цього року до річниці повномасштабного вторгнення наша команда присвятила цикл фільмів дітям війни – дуже раджу подивитися перший, який вже на наших YouTube каналах. Там погляд на війну очима дітей, які втратили рідних і втрачають дитинство. І наша задача – їм допомогти, без цього вони не впораються.

Сьогодні ж, 24.02, найголовніше – згадати та вшанувати пам’ять усіх, хто на цій війні віддав своє життя. Маємо бути вдячними. Щиро, а не показово. Замислитися, що десятки тисяч наших людей віддали себе заради країни, заради того, щоб всі інші жили.

Особлива подяка та низький уклін кожному, хто зараз на захисті України - військовим, нацгвардійцям, ТРОвцям, прикордонникам, поліцейським, розвідникам, спецслужбістам, зв’язківцям - усім Силам оборони України, лікарям, ДСНС-никам, волонтерам - усіх в одному пості не перелічити. Дякую кожному, хто бореться за Україну.