ВВП та інфляція. Іноді можна зустріти таке хибне твердження: | Konkretyka

ВВП та інфляція.

Іноді можна зустріти таке хибне твердження: “Якщо зростання ВВП менше за інфляцію, то економіка не зростає”. Подібна хиба заснована на тому, що люди не розділяють два різних показники: номінальне ВВП, на яке дійсно впливають ціни, та реальне ВВП, де в розрахунках цього впливу немає.

Різниця між реальним (real GDP) та номінальним (nominal GDP) ВВП, як я вже зазначив, полягає в тому, що перший покликаний без впливу цінових шумів відповісти на питання: Чи зросла/зменшилась наша економіка, себто кількість створених товарів та послуг, чи ні?

Саме показник реального ВВП можна побачити у публікаціях МВФ, Світового банку чи на сайті Міністерства фінансів, яке на початку кожного нового року звітує про стан економіки у минулому році. Номінальний ВВП має цінність для розрахунку інших параметрів (дефлятор тощо), себто він є одним із важливих вхідних джерел даних для економістів/статистики, але не несе змісту для громадського загалу.
Примітка: Можна ще згадати про “дефлятор ВВП”, який показує загальний рівень цін в економіці, тобто на скільки зросли чи впали ціни в цілому. Однак цей параметр цінніший для фірм, які можуть, беручи до уваги його зміни, вносити корективи до своєї цінової політики.

Про критику ВВП. До слова, сьогодні ВВП критикують з боку того, наскільки змістовно він може передавати рівень якості життя. Зокрема, економістка Маріанна Мацукато у своєму блозі (публікував її блог у Княжій Шахівниці) звертає увагу на те, що варто виводити в основу саме параметри якості життя: доступність медицини, екологію, загальний розвиток соціальної інфраструктури тощо, а не абстрактну цифру у вигляді ВВП.

Про інфляцію. Ще одним економічним параметром, довкола якого ходить ще більше історій, є інфляція. Тут здебільшого праві економічні школи вибудували цілі конспірологічні теорії, що нібито ЦБ (Центральний банк) друкує гроші умисно, щоб таким чином зменшити наші з Вами заощадження. Втім, в реальності інфляція має як монетарну природу, коли ЦБ дійсно може «начудити» (таке можливо в бананових республіках), але й немонетарну, коли ціни на енергію чи товар/послугу зростають, в результаті чого загальний рівень цін в економіці теж йде вгору. Для прикладу, коли ціни на бензин значно зростають, товари, які привозять до Вашого супермаркету, також додають в ціні, бо зросла вартість самого перевезення.
До слова, про причину сьогоднішньої інфляції в США та ЄС я писав тут, з посиланням на блог МВФ та Бюро статистики США.

Висновок. Всі ці історії довкола ВВП та інфляції нагадали мені статті, де на повному серйозі стверджували, що римський імператор Феодосій заборонив математику в Римський імперії. Причина такої хиби полягала в тому, що публіцисти, а іноді й історики буквально сприймали назву указу імператора (Кодекс Феодосія): CTh.9.16.0. De maleficis et mathematicis et ceteris similibus («Про злодіїв, математиків та їм подібних»). Та якщо відкрити словник латинської мови, ми побачимо, що під терміном măthēmătĭcus римляни вбачали як математичні науки, так і астрологію, яка є псевдонаукою. Тому імператор Феодосій заборонив не математиків, а саме астрологів.

Важко знайти чорну кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там немає.