Get Mystery Box with random crypto!

Чи впливає політика Центрального банку на залучення інвестицій | Konkretyka

Чи впливає політика Центрального банку на залучення інвестицій? Інфляційне таргетування.

Зі звітів ЄБРР та Держдепу США ми вже дізналися, що допомогти залучити інвестиції може покращення інституційних умов: верховенство закону (справедливі суди), боротьба з корупцією, захист права власності тощо. Ці висновки корелюють і з НБУ, зокрема, у блозі Голови Ради НБУ, Богдана Данилишина, ми можемо прочитати, що причини слабкого притоку інвестицій в Україну (до війни) були у «слабкому та не розвиненому внутрішньому ринку, війні з РФ (на той момент - «заморожений конфлікт») та низькому рівні правового захисту інвестицій».

З усім тим, не тільки інституційні умови сприяють притоку іноземного капіталу, хоча вони безумовно відіграють значну роль. Наступним, що буде хвилювати іноземного інвестора, буде інфляція та грошово-кредитна політика центрального банку, а саме - наскільки вона послідовна та ефективна.

В першу чергу інвесторів буде цікавити цінова стабільність, себто наскільки ЦБ ефективно її підтримує (контроль інфляції та її меж). Відповідно, іноземний капітал більш охоче інвестує в країну, де інфляція під «контролем» (висока інфляція негативно впливає на економіку), а ЦБ є незалежним від уряду (відсутність неконтрольованої емісії грошей), про це, до слова, завжди говорив МВФ. Звісно, мова не про те, що ЦБ повинен передбачити всі коливання, у тому числі й економічну кризу, і завчасно всіх попередити - це про послідовність його дій у будь-яких умовах. Тому, політика інфляційного таргетування повинна допомогти не тільки ефективно боротись з інфляцією, але й свого роду сформувати довіру між учасниками ринку та ЦБ.

Що ж таке інфляційне таргетування (далі - ІТ)? Його сенс досить «простий»: ЦБ публічно оголошує свої цілі по інфляції. Як правило, розвинені країни прагнуть досягти 1-3% інфляції; країни, що розвиваються ставлять цілі в 4-10% тощо. Щоб досягти заявлених цілей, ЦБ може піднімати ставку, проводити операції задля впливу на валютний курс та навіть на грошову масу (кількість грошей в економіці). Простими словами, використовувати всі доступні інструменти для досягнення поставленої цілі по інфляції. Важлива складова такого режиму - прозорість ЦБ, тобто він інформує громадян та учасників ринку про свої прогнози та рішення.

Проте ефективність такої політики значно залежить від довіри, тобто учасники ринку повинні бути впевнені, що ЦБ досягає поставлених цілей. Таким чином вони не будуть вчиняти «різких рухів», наприклад, робити набіги на валютні обмінники або наперед підвищувати ціни в очікуванні більш високої інфляції. Ця проблематика чудово розкрита співзасновником VoxUkraine, Тимофієм Міловановим, який у своїй статті зазначав:

На жаль, в країнах, що розвиваються, інституції слабкі, довіра до уряду, регуляторів та розуміння і віра в успішне виконання політик, анонсованих урядом та регуляторами, теж занизькі.

Тому, так важливо, щоб формування складу НБУ було прозорим, а політика незалежною. Тільки в таких умовах ЦБ здатен ефективно виконувати свій мандат. З усім тим, до кризи НБУ в силу зовнішньої кон'юнктури та нової політики таки вдалося знизити інфляцію до планки у 5%.
Примітка: Є цікаве дослідження, опубліковане підрозділом ФРС у Сан-Франциско у 2015 році. Його автори зазначили, що країни, які впроваджували ІТ, виходили на менший рівень інфляції та стрімкіше економічне зростання вже за 3 роки. Проте результати зростання для країн, що розвиваються, вийшли менші, ніж для розвинених. Припускаю, що свою роль зіграли проблеми властиві «наздоганяючим» країнам (інститути тощо).

Політика таргетування інфляції не є панацеєю від усіх хвороб. Як завжди, підкреслю, що не існує якогось одного чи двох параметрів в економіці, які можна «підкрутити», щоб стати успішними. Робота з інститутами, провадження ІТ, покращення умов для ведення бізнесу (спрощення адміністрування податків тощо), стимулювання зростання людського капіталу - тільки все в сукупності дасть нам бажане довгострокове економічне зростання, про що, вкотре повторюся, зазначає академічний консенсус.