Цицерон. Заборона математиків, або як розуміти давні тексти. | Konkretyka
Цицерон. Заборона математиків, або як розуміти давні тексти.
Коли ми читаємо роботи античних мислителів або навіть видатних економістів ХХ століття, варто завжди пам’ятати контекст часу, коли були написані ці роботи. Особливо це стосується таких мислителів, як Платон, Аристотель чи Цицерон. Цікавими є особливості термінології минулого, яку ми також часто сприймаємо через призму сьогодення.
За приклад візьмемо указ імператора Феодосія про заборону «математики». Сам указ можна знайти в Кодексі Феодосія в розділі CTh.9.16.0. De maleficis et mathematicis et ceteris similibus («Про злодіїв, математиків і їм подібних»). На перший погляд може здатися, що імператор заборонив математику. Така інтерпретація пов'язана з банальним нерозумінням того, що для римлян поняття "mathematicis" не мало того значення, що має для нас. Відповідь знаходимо у словнику латинської мови: в терміні măthēmătĭcus римляни вбачали як математику, так і астрологію, яка є псевдонаукою. Тому можемо дійти висновку, що імператор Феодосій заборонив не математиків, а саме астрологів.
Цікавий факт: одна з найвідоміших жінок античності, Гіпатія Александрійська постраждала через те, що вже простий люд в ту добу мало розумів різницю між астрономією та астрологією. Користуючись з цього, недруги Гіпатії, засилля яких на той момент було в церковній бюрократії, підбурювали людей проти неї.
Цицерон. З роботою Цицерона «De res publica» теж не все так просто. Її назву часто перекладають як: «Про державу». В результаті цього легендарна фраза оратора «Res publica est res populi» стала відомою в некоректному перекладі: «Держава - це надбання народу». Це створює неправильне сприйняття, особливо коли цю цитату використовують для пояснення чи виправдання сучасних подій. Для прикладу, "народ" ми часто розуміємо в контексті нації, але сам концепт "нації" з’явився лише у ХІХ столітті. Тобто буквально сприймати переклад цитати Цицерона просто некоректно відносно того сенсу, який він в неї вкладав. Сам народ як поняття мислитель сприймав так:
Народ - не будь-яке об'єднання людей, зібраних разом якимось чином, а об'єднання багатьох людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права та спільністю інтересів.
В академічній науці існує багато дискусій, які намагають транслювати, як саме римляни розуміли поняття res publica. Тому для тих, хто хоче зануритися трохи глибше, я залишу посилання на цікаву публікацію вітчизняного історика А. М. Токарєва з університету В. Н. Каразіна. До слова, Токарєв дійшов цікавого висновку, що саме означає відома фраза Цицерона.
Для нас робота античного мислителя в цілому цінна тим, що зачіпає дуже цікаву проблему - в чому ідея громадянства та хто такий громадянин. Нагадаю, що Цицерон писав в добу занепаду республіки, а це - початок буремних часів, коли Гай Юлій Цезар фактично заклав основу для демонтажу республіки. Відповідно, сам мислитель, який був противником тиранії, намагався надихнути римських громадян не втратити республіку.
Мої суб’єктивні враження від роботи Цицерона. По-перше, те, як він розумів республіку. В його роботі читається, що республіка це об’єднання людей, які мають схожі погляди на світ та володіють чеснотами. Деякі дослідники виділяють ще й те, що громадяни сприймаються в контексті озброєних, бо готові стати на захист свого ладу. По-друге, сам людський союз, який лежить в основі республіки, зведений на основі договірних відносин. Себто заснування республіки полягає умовно у зборах майбутніх патриціїв, де вони домовляться про певний перелік правил, які вони всі схвалюють. Тут є дуже важливий момент: всі ці громадяни брали активну участь в житті республіки. Простими словами, "громадянин" значить не просто права та обов’язки, але й необхідність своєю діяльністю підтримувати республіканський лад. При цьому схожі погляди не означають "диктат однієї думки" - навпаки, римський Сенат був центром дискусій та різних поглядів задля вирішення різноманітних проблем. Бо суть договору, який був укладений між римлянами, стосувався саме головного принципу республіки - протидії появі тиранії.
Конкретика | Patreon | Блог
