Інститути та економічне зростання в історичній перспективі. Ан | Konkretyka

Інститути та економічне зростання в історичній перспективі. Анонс перекладу.

В одному з минулих постів я вже згадував роботу професорки з Кембріджу Шейли Огілві та колеги. Тоді я наводив їхні висновки з приводу ролі інститутів в економічному зростанні:

“Ми можемо остаточно виключити деякі дуже поширені гіпотези, які стверджують, що якийсь особливий єдиний інститут відіграє ключову причинну роль в економічному зростанні”.

Себто, вона скоріше критикувала тези колег про виключну роль окремих інститутів в історії становлення успіху тих чи інших країн. Як, наприклад, ролі інституту “захисту приватної власності” в Англії. Важливо зазначити, що це не означає, що він не впливає на довгострокове економічне зростання, скоріше, все як завжди складніше ніж на перший погляд, як зазначила професорка:

“Більшої точності щодо впливу інститутів на зростання можна досягти, розробивши чіткіші критерії застосування традиційних інституційних ярликів, наділивши інститути шкалою інтенсивності або ступенями, а також визнавши, що вплив кожного інституту залежить від його зв'язків з іншими компонентами ширшої інституційної системи”.

Професорка зазначає, що для успіху потрібно мати більше інституційних компонентів, бо лише в комбінації вони впливають на економічне зростання. На додачу, самі інститути потребують ретельнішої класифікації, бо, часто ті чи інші інститути мали різні типи доступу (наприклад, володіння та розпорядження земелею).

Анотація роботи дуже інтригує і стане чудовим доповненням та критикою однієї з кращих книг в стилі популярної економіки «Чому нації занепадають?»:

“У цьому розділі розглядаються історичні свідчення про роль інститутів в економічному зростанні та вказуються слабкі місця в ряді стилізованих фактів, широко розповсюджених у літературі про економічне зростання. Він показує, що історично інститути приватного порядку не замінили інститути державного порядку в забезпеченні функціонування ринків; що парламенти, які представляють власників багатства, не завжди були сприятливими для зростання; та що Славетна революція 1688 року в Англії не ознаменувала раптову появу ані захищених прав власності, ні економічного зростання. Економічна історія використовувалася для підтримки як центральної ролі, так і безвідносності прав власності до економічного зростання, але причиною цього є концептуальна нечіткість. Захищені права власності потребують набагато ретельнішого аналізу, який розрізняв би права володіння, користування та передачі, а також узагальнені та конкретизовані варіанти. Ми вважаємо, що саме такий ретельний аналіз допоможе прояснити ефекти зростання інших інститутів, включаючи механізми забезпечення виконання контрактів, гільдії, громади, кріпацтво та сім'ї.”

Анонс. На щастя, у Вас буде можливість прочитати дослідження Шейли Огілві українською мовою (100 сторінок). Вже скоро я опублікую у вільному доступі всі глави зі статті, аби кожен самостійно зміг з нею ознайомитись. Звісно, окремо я буду публікувати й тематичні пости. Підкреслю – я беру академічні публікації лише з відкритих джерел, але варто розуміти, що це неофіційний переклад, тому у разі цитуавання використовуйте оригінал дослідження професорки Огілві та колеги.

Переклад був замовлений завдяки Патронам мого каналу. Особлива подяка Брюсу Уейну. На майбутнє практика таких публікацій буде продовжена.

Конкретика | Patreon | Блог