Релігія впливає на інститути: християнство та Іслам; греко-кат | Konkretyka

Релігія впливає на інститути: християнство та Іслам; греко-католики та православні.

В цьому пості хотілось би розповісти про те, як релігія вплинула на інститути, а також показати різницю поглядів між вірянами греко-католиками та православними. Від себе хочу зазначити, що перший розкол християнства на католиків та православних мав політичні причини і загалом релігії часто ставали інструментом політики. Однак, релігія в своєму чистому, не сплюндрованому виді є ковалем громадянських чеснот, але це вже інша історія.

Авнер Грейф у своїй книзі «Інститути: шлях до сучасної економіки. Уроки середньовічної торгівлі» (прим. Скоро на каналі критика від професорки Шейли Огілві) в одній з глав описує те, як релігія вплинула на політичні та економічні інститути християнського та ісламського світу.

У період зрілого Середньовіччя Церква стала втрачати свої прерогативи головного джерела легітимних правил (прим.: законотворчості), які керують практичними аспектами політики, суспільства й економіки, тобто прерогативи організації, яка призначає правителів або видає правила. Важливу роль в цьому процесі зіграла переконаність в правомірності рукотворного звичаєвого права, що вписана в римське право та в німецьке звичайне право та відповідає інтересам традиційних світських лідерів, які підтримували її.
Особливо важливо: У період зрілого Середньовіччя норми легітимності в Європі все більше стали спиратися на держави та корпорації.

Себто, джерелом встановлення правил ставали еліти, а згодом, з посиленням інклюзивних інститутів, й саме суспільство. В той же час в ісламському світі все було інакше:

Спочатку правителі легітимізували право на владу своєю близькістю до пророка. Пізніше легітимність правителя все більше й більше стала грунтуватися на вірі, тобто стала залежною від того, наскільки правитель поважав, просував і поширював іслам. Провал в просуванні ісламу легітимізував використання сили для повалення правителя. Як заявив Аль-Маварді, один з найбільш впливових мусульманських юристів, який помер у 1058 р.: «не слід коритися навіть халіфу, якщо його накази суперечать ісламському віровченню». Держава, як інтерпретатор шаріату, - ісламського законодавства - при цьому мала лише обмежену легітимність. У період зрілого Середньовіччя улеми мусульманські богослови стали майже єдиними легітимними інтерпретаторами шаріату. (Навіть у халіфа не було такої легітимності.)

«Консервативні» сили в ісламському світі встановлювали правила виходячи з віровчення. В християнському світі ж, посунувши церкву від влади, правила почали встановлювати правителі чи «корпорації». В той же час церква відігравала свою духовну роль. Відповідно, свобод, у тому числі й економічних/політичних, в християнському світі було більше.

Греко-католики та православні. Ще одним цікавим фактором як релігія вплинула на інститути чи, в даному випадку, на неформальні правила людей, є цікавий допис на каналі Вісті Економіки. Там, зокрема, автор на основі дослідження однієї економістки провів своє і описав вплив релігії на ті чи інші погляди вірян цих конфесій:

Отож, показники, на які католицизм має вплив:
- менший шанс відповісти, що демократія це погано для України
- більший шанс підтримки бізнесу в приватній, а не державній власності (єдиний показник, де належність до католиків має вплив в 4 з 4 моделей)
- вищий шанс сказати, що політика важлива в житті людини
- вищий шанс сказати, що наполеглева праця веде до успіху

Можна сказати, що у порівнянні з православними, греко-католики мають більш інклюзивні погляди. Якщо дуже узагальнити і подивитись на безліч показників (таких, як ВВП, параметри якості життя тощо) католиків та православних, то побачимо різницю не на користь останніх. Це є наслідком довгої залежності від екстрактивних інститутів Московії (або її моделі, як на Балканах), яка використовувала православну церкву, як опору свого режиму. В результаті конфесія в значній мірі виконувала далеко не духовну, а клієнтську місію.

Конкретика | Patreon | Блог