The Economist: Інфляція повернеться? На каналі було багато по | Konkretyka
The Economist: Інфляція повернеться?
На каналі було багато постів щодо дій ФРС чи НБУ. Також немало було сказано про посткейнсіанську монетарну систему, яка пояснює, як працює сучасна монетарна система.
Тому, щоб поставити крапку з приводу маніпуляцій навколо інфляції, я наведу статтю The Economist «After the pandemic, will inflation return?». У статті одного з найавторитетніших видань автори намагаються дізнатися, чого чекати у 2021 році з приводу інфляції.
Нагадаю, що академічна наука давно вже зазначила, що друк грошей на х% не означає злет інфляції на х%, зокрема:
«Для країн із низькою інфляцією прямий взаємозв'язок між середніми темпами інфляції та темпами зростання кількості грошей у кращому випадку незначна.»
Джерело: Pedro Teles and Harald Uhlig. Is Quantity Theory Still Alive?. 2010.
Це дослідження, якому передували публікації у 2005 році, показувало, що не варто очікувати зростання інфляції на Заході через емісію. Бо часто природа емісії грошей далека від логіки «надрукували грошей = ціни зросли». Одна з причин - це час коли саме відбувається емісія: якщо під час кризи чи кволого економічного зростання, то чекати інфляції не варто.
Повернемось тепер до статті The Economist, де автори виділяють одну потенційну загрозу, яка може призвести до зростання інфляції (але вона не пов'язана із друкарським верстатом ФРС чи ЄЦБ):
Застрягши вдома, люди не можуть витрачати свої гроші, і їх банківські баланси збільшуються. Але щойно вони будуть вакциновані та звільнені від тиранії Zoom, споживачі можуть почати шаленими темпами витрачати гроші, що перевершить здатність фірм відновлювати та розширювати свої потужності, стимулюючи зростання цін. Світова економіка вже показує ознаки наявності вразливих місць. Ціна на мідь, наприклад, на 25% вище, ніж на початку 2020 року.
Проте економісти зазначають, що шансів на довгостроковий ріст інфляції мало. При цьому про ризики тимчасового збільшення інфляції говорить НБУ, який підняв інфляційні очікування до 7.3% (цифра з бюджету 2021) при цільовому показнику в 5% (стабілізація у 2022). Причина - збільшення економічної активності та, хоч Україна та Захід знаходяться в різних всесвітах, такі економічні закономірності працюють у нас однаково.
З приводу ризиків варто сказати, що у разі перевищення інфляційних таргетів можуть виникнути складнощі, зокрема (мова про США та ЄС):
Але якщо центральним банкам доведеться підняти процентні ставки, щоб не допустити виходу інфляції з-під контролю, наслідки будуть серйозні. Ринки впадуть, а фірми-боржники похитнуться.
Однак вірогідність такого сценарію вкрай низька. При цьому хочу наголосити, що головна причина інфляції - це відновлення витрат населення на товари, послуги (туризм і т.п.), а не емісія ЦБ. Звісно, природа емісії 2020 в якомусь сенсі відрізняється від 2008, бо тоді економіка пережила шок від масштабів банкрутства та скорочення попиту на кредит. У 2020 ситуація була не менш важка, але кореляція із проблемами 2008 вкрай низька. Тому, якщо доларова інфляція таки досягне позначки вище таргету ФРС (а це 2%), у світі почнуть розказувати, що ЦБ варто обмежити в незалежності, бо “дивіться, що коїться з інфляцією”; і всім буде байдуже, що 1 млрд людей повернеться до звичного способу життя.
Примітка: Немає 100% впевненості, що вже влітку 2021 ми відчуємо інфляційні коливання зі США та ЄС, але вже восени картина стане більш зрозумілою. Однак ніякої паніки, окрім застережень від представників ФРС та ЄЦБ, в економістів немає. Всі знають причини потенційного КОРОТКОСТРОКОВОГО зростання інфляції. Ризики, звісно, є завжди, але вони далекі від загрозливих.
