Проблематика олігархії та інститутів. Облишимо емоційну склад | Konkretyka

Проблематика олігархії та інститутів.

Облишимо емоційну складову і поговоримо про проблеми накопичення капіталу в Україні. Важко ігнорувати токсичність чинної системи, бо «великий бізнес» працює за принципами «економіки ренти», а держава потонула в «обмежених порядках».
Сучасне поняття «економіка ренти» було висвітлене нобелівським лауреатом з економіки Джозефом Стігліцом у його роботі «People, Power, and Profits: Progressive Capitalism for an Age of Discontent». У ній він наголошує, що економіка ренти складається з прибутку від продажу природних ресурсів, інтелектуальної власності та прибутку від монопольного становища.
Це не означає, що продаж ресурсів чи права на інтелектуальну власність є злом, бо, нагадаю, що розвинені економіки, зокрема США, експортують сировину (працемісткі товари). Це означає, що, якщо економіка держави побудована на «ренті», існують значні ризики деформації усієї системи (постійне змагання «еліт» за рентою).
В чому проблема? Все доволі просто - США давно є країною з так званими відкритими порядками. Тобто капітал заснований на підприємницькій ініціативі та рівному доступу, інститути влади - на громадянському суспільстві. Так, не існує ідеальної системи, але модель з відкритими порядками класифікується як більш прийнятна для життя та розвитку. Відкриті порядки описав нобелівський лауреат Дуглас Норт.

Детальніше про порядки:

Що таке обмежені порядки? Якщо описати коротко, то це тип держави без верховенства права (або наявні системні його порушення), де еліти постійно борються за право отримувати ренту (з ресурсів чи бюджету). Можна ще додати, що це держави з керованим громадянським суспільством (або без нього як такого) з обмеженим доступом до влади тощо.
Що таке відкриті порядки? Верховенство закону, сильне громадянське суспільство, широкі права громадян та відсутність бар'єрів для створення організацій (бізнесу або обєднань громад тощо).
Зазначу, що опис дуже стислий; кому цікаво, в мережі шукайте: Норт Д., Уоллис Дж., Вайнгаст Б. Насилие и социальные порядки.

До чого тут проблематика українського олігархату? Перше й найголовніше - капітал та майно були накопичені в умовах держави із «закритими порядками» (якою ми є дотепер). Так відбулась легалізація схематозів, що автоматично призвела до деформації усіх державних інститутів. Бо "перерозподіл" майна за схематозом створив неринкові зв'язки, які можна використовувати для просування інтересів «еліти».
В результаті ми маємо деформовану систему, в якій певне коло осіб має ледве не безмежні можливості. На додачу ми маємо таке, що на підтримку даного режиму обмежене коло осіб утримує ЗМІ, політичні партії, та їхній вплив на владу не змінюється мінімум останніх 20 років. Як наслідок, інститут громадянського суспільства часто спирається на певну олігархічну силу.
Накопичення дисбалансів неминуче впливає на економічні відносини і, як наслідок, територія стає неприйнятною для життя - росте міграція населення\бізнесу тощо.

На які реформи необхідно зробити акцент? Поки уряд, ЗМІ та навіть блогосфера говорять про важливість газового ринку, тарифів, сплати податків населенням, регулювання бізнесу, реального ефекту ці ініціативи не дадуть. Ключова проблема - це вплив олігархічних кіл на ЗМІ, економіку та уряд. Простими словами, без ізоляції цього елементу ми матимемо імітацію реформ.

Про такі факти чудово знав Пак Чон Хі, саме тому першим його ударом після приходу до влади стали позиції олігархату. Так, він не знищив його і не викорінив корупцію, але перетворив олігархат на інвестора. В нашому випадку виправлення системи звісно виглядає фантастично, бо запиту населення як такого немає. Хоча і так зрозуміло, що великі фінансові групи не можуть володіти тими самими ЗМІ, фінансувати партії тощо бо це важелі, які можна використовувати у власних, а не державних інтересах.

Цікава статття про Пак Чон Хі: https://konkretyka.net/economical-miracle-ukr/pak-chon-hi-peredmova-ta-pershi-rishennya.html