Катерина Дейнeка була єдиною лікаркою для 70 дітей, що разом з батьками ховалися у бомбосховищі колишньої жіночої колонії у Чернігові. Коли місто палало від вибухів, на велосипеді вона пробиралася в поліклініку, аби узяти хоч якісь ліки — і поверталась до дітей. Так, під обстрілами, вона півтора місяці рятувала життя.
Павло, студент медичного університету з Києва, лишився в Димері на Київщині, коли його окупували. Разом з хірургом з Охматдиту, який також опинився тут випадково, вони оперували поранених і приймали пологи. Врятували дівчинку, яку з батьками розстріляла колона російської техніки.
Ці дві історії — лиш маленька частина неймовірних подвигів, що їх під час військових дій роблять українські лікарі.
Тож у МОЗ вирішили розповісти світу історії відважних медиків на порталі «Дякуємо серцем». Прочитайте їх — і подякуйте усім серцем тим, хто щодня бореться за життя
