ЄГИПЕТ Тебе прочитав від корки до Лорки – А потім іще навпак | Андрій Шадрін - Від руки еtc. Крінжопіль власних поезій.

ЄГИПЕТ
Тебе прочитав від корки до Лорки –
А потім іще навпаки два рази.
Розлючені хмари здіймали шторки
Рідкої єгипетської грози.
Я – бог пірамід, я послав до бісу
Тупих жебраків надбрутальний хор.
Нас знову з тобой вполювали сфінкси,
Чий погляд мертвіший за Іnfostore.
Бродив по піску та шукав де випить,
Крізь міні-купальник робив рентген.
До тебе звертався: ти – мій Єгипет,
Мої Фермопіли і Карфаген.
В пустельному Всесвіті – два скитальця;
Безглуздий автобус, дороги злі,
Де спиною терла раптові яйця,
І навіть не знала, що то – мої.
Засмаглі обличчя в зорі дивились.
Повітряний файєр. Це – світлячки…
Ховались від бруду вулиць і вилиць,
Злягались – невпевнено, як їжачки;
Злягалися стіни, підлога і стеля,
Їх стогін триплетом стріляв у пах.
А нам наяву снилась біла пустеля –
З білих верблюдів і білих ховрах.
В Каїрі в музеї зацвів папірус,
В гробниці прокинувся Аменхотеп,
Та що нам до того, скажи? Це вірус –
Тепер ми читаємо Лорку як реп.
Коралі – на шию. «Мильниці» спалах.
Замьюченим кадром – світлини губ.
Давай залишим це порно в анналах –
Такого не відав жоден YouTube!
В повітрі літав бедуїнський егрегор,
Спекотною втомой палав балаган,
Ахмет – величезний оголений негр –
Робив найсмачніший у світі кальян...
…В Прокрустово ложе склалося ліжко,
Загублений Лорка, як в Нілі пісок:
Літак, Інтернет, фіксована знижка...
Від неба до каменів – довбаний крок.
Єгипет пливе – як Еней, моторно,
(Слухай, у пам’яті є карантин?..)
Та білі ховрахи згризають порно
На негативах торішніх світлин.