КОЛИ ЕЛІТА ХАРАКТЕРОМ СЛАБНЕ, КОЛИ ВОНА НЕВИХОВАНА, САМА НЕ ВИ | Освітня Криївка

КОЛИ ЕЛІТА ХАРАКТЕРОМ СЛАБНЕ, КОЛИ ВОНА НЕВИХОВАНА, САМА НЕ ВИХОВУЄТЬСЯ І НАРОДУ СВОГО НЕ ВИХОВУЄ, ПРИХОДИТЬ ЗАНЕПАД НАЦІЇ. ЯРОСЛАВ СТЕЦЬКО

110 років тому:
19.01.1912 – у Тернополі у священичій сім’ї народився Ярослав Стецько, політичний та державний діяч, учасник визвольної боротьби ХХ століття. З відзнакою закінчив українську гімназію в Тернополі, вивчав право та філософію у Краківському і Львівському університетах (1929-1934). З юнацьких років член нелегальної організації «Українська націоналістична молодь», УВО та ОУН. Окружний провідник ОУН на Тернопільщині (1930), ідеологічний референт Крайової екзекутиви ОУН (з 1932) та редактор підпільних видань. Заарештований у 1934, наймолодший за віком підсудний на «Львівському процесі» у справі атентату на міністра Польщі Б. Пєрацького (1936). Під час допитів витримав катування позбавленням сну, понад 200 годин (9 діб), але не дав жодних свідчень. І тільки на суді заявив, що належить до ОУН і в присутности журналістів детально виклав свої переконання – промови Я. Стецька та С. Бандери були найбільш змістовними на процесі. Враховуючи молодий вік суд засудив на 5 років ув'язнення (у 1937 потрапив під загальну амністію). В ув'язненні очолив провід українських політв'язнів у польських тюрмах, організовував акції непокори тюремній адміністрації, на цигарковому папері видавав нелегальний часопис «Непоборні». Один з організаторів і учасник Римського конгресу ОУН (1939). У лютому 1940 у Кракові один із співтворців Революційного Проводу ОУН, у квітні 1941 на ІІ Великому зборі ОУН(б) обраний заступником провідника С. Бандери. З початком німецько-радянської війни співорганізатор скликання 30 червня 1941 у Львові Українських національних зборів, які проголосили Акт відновлення Української Держави, обраний прем’єром Українського державного правління. 4 липня затриманий ґестапо і від 15 вересня 1941 до вересня 1944 пробув бункері смерти «Целленбау» в концтаборі Заксенгаузен. Після війни член бюро (1945) і голова (1968-1986) Проводу ОУН, керівник Антибільшовицького блоку народів (1946-1986), співорганізатор (1967, Тайбей) та постійний член екзекутиви Світової антикомуністичної ліги, співорганізатор і член почесної президії Європейської ради свободи. Лицар Золотого Хреста заслуги УПА (1951). Починаючи від 1966 КДБ УРСР, сфальшувавши документи, намагалось представити Стецька як організатора нібито участи оунівців в геноциді євреїв під час німецької окупації і навіть підштовхнути єврейських радикалів на його вбивство. Та ці провокації виявилися марними. Помер у Мюнхені 1986.

Теоретична спадщина Я. Стецька з питань державотворення, соціальної політики, геополітики, філософії та ідеології націоналізму не втратила актуальности і в наші дні. В політичній боротьбі дотримувався принципу опертя виключно на власні національні сили та недопущення залежности від сильних держав світу. Послідовно домагався світового визнання права української нації на самовизначення і неодноразово піддавав критиці керівництво США та Великої Британії, які у складі антигітлерівської коаліції погодились на радянську окупацію України. В період холодної війни обстоював переконання, що підтримка визвольної боротьби поневолених народів є значно ефективнішою від надмірно дорогої гонки озброєнь. Як головну перешкоду мирному співіснуванню народів світу вважав існування агресивної Московитської імперії (СРСР), яка, попри зміну політичної системи, базується на старих царських імперських ідеологемах – «захист православ'я», «захист слов'ян» з додатком нових – «антиколоніалізм» та «боротьба проти капіталізму». Тому Московитська імперія повинна бути знищена і ключова роль у цьому належить Україні. Показово, що на форумах Світової антикомуністичної ліги виступав як Прем'єр України з 1941, підкреслюючи, що українська делегація представляє самостійну державу і таки врешті виборов це визнання. Ба більше, після тривалих дискусій, домігся, що Ліга має бути не тільки проти комунізму, але й проти московитського імперіалізму. У його розумінні найвищою цінністю для українця повинна бути українська нація, а метою життя – добро української нації.