23 травня день пам'яті Бориса Возницького - видатного музейно | Освітня Криївка

23 травня день пам'яті Бориса Возницького - видатного музейного подвижника, мистецтвознавця, академіка, Шевченківського лауреата, Героя України (1926-2012).
Сенсом його життя був порятунок, відбудова і збереження пам’яток нашої історії і культури. Усвідомивши своє покликання, добровільно обрав життя аскета, поклавши все на вівтар служіння українській культурі. Він ніколи не відступав від задуманого, випереджаючи час і далеко заглядаючи в майбутнє.
"Про Возницького ходили легенди за життя, ходять легенди і сьогодні. Сперечаються до хрипоти, говорячи про число врятованих артефактівз...Тридцять шість тисяч пам’яток, тридцять сім, хто більше? Він завжди потверджував, що це найактивніша частина його життя, коли зібрали більше тридцяти тисяч речей, які оцінені зараз десь у сімнадцять-двадцять мільярдів євро. Але справа не в оцінці, гроші - то гроші. Не більше! І сумно продовжував, що справа в тому чого ми не врятували, бо воно все було знищене! А знищене не повернути навіть за в стократ більші гроші!", - @Igor Khodak.
Народився Борис Возницький в с.Ульбарів (нині с.Нагірне на Рівненщині). Майже дитиною був зв'язковим в УПА.
У 1944 р. був мобілізований і потрапив на фронт у штрафну роту. Дивом вижив. Був нагороджений медаллю "За відвагу". Після війни закінчив Львівське училище прикладного мистецтва імені І.Труша. і Ленінградську академію мистецтв.
"Тато закінчив училище на відмінно. Проте, вирішив, що не буде художником. Його більше цікавила історія мистецтва. Так він став мистецтвознавцем.", - згадувала про тата донька Бориса Возницького - Лариса Разінкова-Возницька.
"Борис Возницький був справжнім лицарем української культури. Впродовж десятиліть він відроджував старовинні замки й палаци, займався віднайденням і збереженням унікальних артефактів.
За час свого служіння культурі він створив 16 музейних комплексів і зібрав понад 35 тисяч експонатів.
Його фанатизм і житейська мудрість брали будь-які бар’єри і долали будь-які перешкоди.
Саме Возницький відкрив українцям і світові Пінзеля, врятувавши частину унікальних дерев’яних скульптур майстра від знищення, а потім підготував їх до виставки у паризькому Луврі (на жаль, мистецтвознавець не дожив до тієї визначної події).
Саме завдяки Возницькому Львівська картинна галерея на сьогодні є найбільшим музеєм європейського мистецтва в усій Україні. Він повернув з руїни і забуття Олеський, Золочівський, Підгорецький замки (це, з найбільших і найвідоміших), повністю оформив усі зали палацу Розумовського в Батурині.
Борису Возницькому, випускнику Львівського художнього училища і Ленінградської художньої академії, першому «совєцькому» мистецтвознавцю Львова вдалося зробити стільки, скільки до нього не робили десятки мистецтвознавців.
Пік його діяльності припадає на 60-ті, 70-ті, 80-ті роки минулого століття - час застою та "непробиваємої" радянської партійної бюрократії, коли на все потрібно було просити дозволу й майже ні на що його не отримувати. Возницький рятував абсолютно все, що потрапляло в поле його зору – від невеличкої, вкритої кіптявою і порохом скульптури, понівеченої старовинної ікони й закінчуючи колись величним палацом. ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ століття - те, що давно здавалося втраченим, завдяки зусиллям, самовідданості та любові Бориса Григоровича поверталося в культуру, в пам’ять українців. Мистецтвознавець загинув 23 травня 2012 року у ДТП на Львівщині.", - УКРІНФОРМ.