Після 17 концтаборів його не впізнала рідна мати, але підкорил | Освітня Криївка

Після 17 концтаборів його не впізнала рідна мати, але підкорилася Олімпіада

Друзі, поки тривають Олімпійські ігри у Токіо, хочу з вами поділитися історією легендарного українського гімнаста Віктора Чукаріна.

Друга світова війна перервала долі багатьох легендарних атлетів. Хтось загинув на фронті, хтось втратив здоров'я, когось постійне життя під кулями зламало і більше не повернуло на футбольні поля та спортивні майданчики. Для деяких людей війна стала найважливішим випробуванням, яке і зробило зі звичайної людини справжнього чемпіона.

Українець Віктор Чукарін – один з найтитулованіших радянських гімнастів. За кар’єру він виграв 11 медалей (сім із них золоті) на Олімпійських іграх, тричі ставав абсолютним чемпіоном світу. П’ять років Віктор міцно стояв на п’єдесталі найсильніших спортсменів планети. Пізніше він виховав чимало майстрів спорту, проте жоден учень не зумів перевершити свого вчителя. Щоб досягти таких вершин, Віктору довелося пройти пекло 17 німецьких концтаборів.

Віктор народився 9 листопада 1921 року в селі Красноармійське (нині Хрещатицьке село Новоазовського району Донецької області). Невдовзі родина замешкала в Маріуполі. Змалку хлопець займався спортом – плавання, футбол, веслування. Проте в школі тренер Віталій Попович заохотив учня до спортивної гімнастики. По закінченню школи Віктор вступив до Маріупольського металургійного технікуму, де продовжив займатися гімнастикою. Згодом Чукарін перевівся до Київського технікуму фізкультури. У 19 років він уже отримав титул чемпіона України й здобув звання майстра спорту СРСР. Проте ці спортивні досягнення були затьмарені трагічними подіями. За три роки до цього, влада репресувала батька Віктора. Причиною став лист до румунських родичів, у якому чоловік просив допомогти харчами.

В 1941-му на країну обрушилася війна. Віктор не замислювався ні секунди і пішов на фронт добровольцем - ховатися для нього було не в пошані і таку боягузтво гімнаст собі ніколи б не пробачив. Спортсмена розподілили в артилеристи і відправили під Черкаси. Там йому відразу не пощастило - через кілька тижнів боїв навідника 1044-го полку 289-ї дивізії Південно-західного фронту Чукаріна поранили в голову. Він потрапив до німецького полону під Полтавою, де на руку Віті набили татуювання 10491. Це був його номер в концтаборі і фактично нове ім'я на довгі і страшні чотири роки.

Три з половиною років провів Віктор у концтаборах. Полонених перевозили з одного табору до іншого, загалом Чукарін побував у 17 в’язницях. Він бачив як німці влаштовували масові вбивства, сотні вмирали самі не в змозі витримати тортур. Чукаріну вдалося вижити. І не просто вижити, а й перейняти деякий гімнастичний досвід. До війни найкращими атлетами були саме німці. У деяких таборах наглядачі практикували складні гімнастичні вправи, українець бачив це і запам’ятовував. У душі він вірив, що ще повернеться до спорту.

Наприкінці війни полонених разом із Віктором зігнали на заміновану баржу і відправили в море. На щастя їх помітили англійці та врятували бранців, до того як плавуча в’язниця вибухнула. Чукарін повернувся додому. Виснажений настільки, що мати впізнала сина лише по дитячому рубцю, вага колишнього атлета була менш як сорок кілограмів.

Після війни Віктор вступив до Львівського інституту фізкультури. Знайомі були шоковані – Чукарін серйозно вирішив повернутися у великий спорт. Щоденне тренування, правильне харчування і поступово тіло почало набирати форму. 1946 року, на першому повоєнному чемпіонаті зі спортивної гімнастики СРСР, Віктор здобув 12 місце. За рік, у тому ж самому турнірі, став п’ятим. У 1948-му Чукарін став чемпіоном у вправах на брусах. Це була найулюбленіша вправа спортсмена, тут він відточував кожен рух. За це отримав прізвисько – Брусевич. За рік Віктор став абсолютним чемпіоном, ще двічі поспіль виборював це звання.

Тепер у Чукаріна нова мета – перемога на Олімпійських іграх. Це була Олімпіада 1952 року, яка відбувалася у Гельсінкі. Віктору 30 років, а для нього, як і для інших радянських спортсменів, це перша Олімпіада. Чукарін здивував усіх – чотири золота та два срібла.