Get Mystery Box with random crypto!

Фото з Ланцюга єдності 1990 року Синьо-жовтий прапор тоді бул | Освітня Криївка

Фото з Ланцюга єдності 1990 року

Синьо-жовтий прапор тоді було не купити, його шили вручну. Пам‘ятаю, як боліли руки кілька годин махати важким дерев‘яним держаком, пластикових тоді ще не знали. Але я все одно не випускала його з рук, хоч як просила мама Зірка Мензатюк. Вже тоді я добре знала ціну цих кольорів.

Пригадую, коли на моїй тітці-рухівці Olha Mykulynska люди у автобусі побачили синьо-жовтий значок, почали розступатися і пропонувати сісти, - висловити підтримку інакше боялися. СРСР все ще здавався могутнім. І було чого мати страх.

Один із найболючіших спогадів моєї юності пов‘язаний з Карпатами.

Було це влітку 89 чи 90го. Ми саме гостювали у батькової родини в Нижньому Березові, а неподалік у Яблунові почали відкопувати тіла розстрілялих радянською владою бандерівців. На подвір‘ї були купи землі, черепів і кісток - усі висотою мого зросту. Я, тоді 12-річна, була приголомшена. Та найбільше вразила картина, що розгорнулася у щойно розкопаній могилі. Там лежали два скелети - хлопця і дівчини, вочевидь пари, бо він її обіймав. Мені пояснили - судячи з решток, їх прострелили однією кулею, її убили одразу, його важко поранили. Та другої кулі на нього витрачати не стали - скинули обох у яму, а він був ще живий, і закопали. Перед смертю він обійняв дівчину, так вони і пролежали у сирій землі понад 40 років. І вже їхні кістки розповіли історію їхньої любові і боротьби.

Це ціна незалежності.

Ціна символів - прапора, герба, гімну, з якими ми виходимо на Майдани.

Ціна свободи.

Пам‘яймо усіх наших борців за свободу і незалежність, що загинули у боротьбі за Україну.

З Днем прапора!

P.S.: Забула додати. Коли повернулася після того літа до школи, на першому ж уроці історії, почувши про світле майбутнє комунізму, встала і розповіла про його темне минуле.

Треба було бачити очі вчительки історії - сповнені непідробного жаху.

У мене ж усякий страх після того літа пропав назавжди. Саме тоді я зрозуміла - тільки вперед, не озираючись.

Наталка Фіцич