мені зараз хочеться танцювати, як Саймон Джакмюс, але, на жаль, з найближчих планів — монтаж нашого шоу, виконання завдань з акторки та підготовка до зйомок другого випуску.
найбільше мене вражає як за останні півтора року змінилось моє сприйняття багатьох речей.
у дитинстві, дивлячись будь-яку програму чи фільм, я б і подумати не могла, СКІЛЬКИ за 30-хвилинним шоу стоїть праці.
одним словом, будь-яка ідея, аби бути втіленою в життя, має бути підкріплена шаленою роботою, допомогою команди (навіть якщо ідея твоя власна, коментар чи порада від компетентних людей ніколи не будуть зайвими) та потребує жертв у вигляді декількох десятків годин, днів чи тижнів, болю в спині, очах та голові. і стресу. і нав`язливих думок типу «все одно виходить погано, нічого не подобається»
хочу відімкнути монолог критикана у власній голові та прийняти факт, що мої (не лише мої, а й шаленої, чудової команди!) маленькі кроки — також чогось варті. і це також результат, яким можна та варто пишатись
