Попри те, що для збудника правця, Clostridium tetani, кисень є токсичним, він може спокійно собі жити у ґрунті. Якщо йому забагато кисню, він будує навколо себе справжній бункер
⠀
Ця «конструкція» дуже стійка. Тож 10 років перебування на різних предметах не становлять для бактерії жодної проблеми: вона очікує на свій зоряний час.
І от уявіть, що спори Clostridium tetani, які перебувають між часточками ґрунту чи осіли на іржавому гвіздку, потраплять у розбите коліно. Рана – ворота до кровоносної системи. Там Clostridium tetani цілком комфортно виходити зі свого бункера й продукувати токсини.
А далі — симптоми, які радше нагадують вигадку з фільмів жахів: спазм м’язів, тетанічні судоми (частково можна порівняти з ударом струмом), різке посилення обміну речовин, висока температура, потовиділення.
Правець здатен понаставляти синців та поламати кістки без падіння та ударів, адже тонічне напруження м’язів таке сильне, що кістка не витримує.
*про те, чому варто вакцинуватися від правця, написали тут
