Про неузгодженість між Податковим кодексом та законом про держ | KVADRA PRAVO🇺🇦

Про неузгодженість між Податковим кодексом та законом про держреєстрацію юридичних осіб, яка здатна стати на заваді швидкому старту Вашої справи.
Одне з істотних питань при створенні юридичної особи – обрання системи оподаткування. Як свідчить наша практика – в середньому засновники восьми з десяти юридичних осіб обирають спрощену систему, що свідчить про певну її популярність.
Якщо коротко – при спрощеній системі сума податків до сплати вираховується з суми загального доходу, але надається бонус - звільнення від обов’язку нарахування та сплати деяких окремих податків, відповідно, подається менше звітності; а при загальній – з суми чистого прибутку і без звільнення від обов’язку щодо нарахування та сплати окремих податків, відповідно, подається більше звітності.
Яка система більш вигідна для Вашої справи – найкращим порадником є Ваш бухгалтер, який володіє інформацією щодо майбутніх доходів та видатків (це навіть важливіше!) Вашої справи.
На практиці існує певна проблема щодо обрання спрощеної системи оподаткування одразу при реєстрації юридичної особи. Зараз пояснимо яка, і побачимо логіку міркувань учасників ситуації.
Що зазвичай роблять засновники – звертаються до держреєстратора або нотаріуса з повноваженнями держреєстратора за консультацією щодо необхідного пакету документів. При консультації в контексті обрання системи оподаткування повідомляють наступне: «Відповідно статті 17 Закону про держреєстрацію – зазначайте відповідні відомості про обрання спрощеної системи в заяві про держреєстрацію, подання інших документів не передбачено Законом. На підставі статті 13, ці відомості з заяви отримає податкова».
Розуміючи «хто в цьому домі господар», засновники заповнюють відповідні відомості в заяві про держреєстрацію. Що трапляється далі – відомості про юридичну особу внесено до ЄДРПОУ, але в Реєстрі платників єдиного податку день за днем за запитом одна й та ж відповідь – «відсутня інформація за критеріями пошуку».
Чому так – потрібно зрозуміти логіку податківця. Через електронну інформаційну систему відомості з заяви про держреєстрацію надходять до податкової на розгляд.
Податківці не задовольняють заяву з наступних причин:
Відповідно до пункту 7 статті 298 Податкового кодексу – «Форма та порядок подання заяви встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.»
Відомості до податкової передаються з заяви про реєстрацію, форму якої затверджує Міністерство юстиції, яке не «забезпечує формування та реалізує державну податкову політику». Тобто, форма заяви не відповідає вимогам, якими керуються податківці.
Відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 298 Податкового кодексу – «У заяві зазначаються такі обов'язкові відомості: кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи»
Що тут не так – на відповідній сторінці заяви про держреєстрацію щодо обрання системи оподаткування навіть немає відповідного поля для заповнення.
Тобто, вимальовується така ситуація – наче всі діють за законом, але юридична особа залишається в програші. Це – досить поширена ситуація, яка може ще більше ускладнитись.
У податкової є два дні щоб розглянути заяву та надати письмову вмотивовану відмову (пункт 5 статті 299 Податкового кодексу). На практиці – можуть або взагалі не повідомити, або із значним запізненням. Є ще один момент – для новостворених юридичних осіб встановлено термін в 10 календарних днів (не робочих, саме календарних!) з дня державної реєстрації для подання заяви про обрання спрощеної системи (абзац 2 пункту 4 статті 294 Податкового кодексу). Якщо пропустити цей термін – перехід на спрощену систему можливий лише з наступного кварталу (відповідно, з першого квітня, першого липня, першого жовтня), а заява має бути подана не раніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (підпункт 4 пункту 1 статті 298 Податкового кодексу).