2021-03-26 16:59:47
Щеплення та право на освіту (з врахуванням позиції Верховного суду)
Сьогодні хочемо поговорити про важливе та спірне питання, яке у зв’язку з поширенням пандемії набуває ще більш гострого характеру (ширяться розмови про примусову вакцинацію та паспорти вакцинації).
Це питання можливості навчання дитини, яка не була щеплена (вакцинована).
Окрім вже звичних пандемічних реалій до цього питання нас повертає свіже рішення Верховного суду, який закріпив чітку та однозначну позицію: дитина може бути відсторонена від освітнього процесу у випадку відсутності щеплень.
Короткий опис справи:
Верховний залишив без змін судові рішення районного та апеляційного судів, якими відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування наказу директора ліцею про відсторонення від занять учениці, не щепленої за віком.
По суті – це справа про співвідношенням між індивідуальним та загальним інтересом.
Чим обґрунтоване рішення суду (Постанова Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19):
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці, а також зобов’язані відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля.
Відповідно до положень ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх питаннях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращим інтересам дитини.
Завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на освіту та інтересами інших дітей.
Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов’язкових щеплень дитині.
На підставі викладеного суд вказує, що індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір’ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в шкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. Унаслідок встановлення такого балансу досягається мета – загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров’я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.
Суд стверджує, що держава, установивши заборону відвідувати навчальний заклад дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу, у тому числі й самої нещепленої дитини. Відповідно, право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.
При цьому суд вказує, що право дитини на здобуття освіти не порушене, оскільки для дітей, які не можуть відвідувати заклад освіти за відсутності щеплень, установлені альтернативні способи отримання освіти та продовження навчання, зокрема в навчальному закладі. Вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров’я і безпеки людини над правом на освіту.
А тепер звернемося до питання про те, як в реальному житті може бути задіяне вказане рішення щодо реальних дітей.
По-перше, слід вказати, що питання обмежень стосується як шкіл, так і садочків, а також внз, власне – всіх закладів освіти.
По-друге, мова не йде про виключення з закладу освіти. Суд закріпив право саме відсторонення від освітнього процесу в тій формі, коли це зачіпає інтереси інших осіб. По факту вказано: без щеплення - на екстернат.
По-третє, необхідно розмежовувати застосування вищевказаних положень для державних (комунальних) та приватних закладів освіти.
Державні.
Однозначно мають право за своїм рішенням відсторонити дитину від «звичайного» освітнього процесу. Після чого батьки мають право обрати іншу форму навчання, або ж шукати інший заклад освіти.
Приватні.
В даному випадку ситуація неоднозначна.
Верховний суд посилається на обов’язок саме держави щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу.
487 views13:59
K
