2021-10-11 18:46:00
Важко повірити, але в кінці 1970-х дехто з високопоставлених партійних начальників пропонував
Бессарабський ринок пустити під знесення! Мотивація такої пропозиції була більш ніж прозаїчна - прибрати з центральної вулиці джерело антисанітарії та побудувати там дорожню розв'язку.
Були пропозиції і більш ліричного характеру. Наприклад, влаштувати в будівлі художню галерею.
Ще в 1888 році інженер-полковник Фабрициус пропонував міській владі звести ринок критого типу на території своєї садиби, яка перебувала на Думській площі (нині територія в районі Головпоштамту). Керівництво міста не підтримало ідею підприємливого інженера, так само як і пропозицію купця Кучерова. Той пропонував побудувати ринок на Майдані.
Якщо на Бессарабському ринку заробляють гроші, торгуючи найрізноманітнішими продуктами, то людина, завдяки якому він був побудований, вважала за краще торгівлю цукром.
Звали цю людину Лазар Бродський.
500 тисяч рублів на початку ХХ століття - сума нечувана. Саме стільки в своєму заповіті залишив місту відомий купець і меценат для зведення критого ринку.
Правда, при цьому обмовлялася одна умова: місто щорічно зобов'язане перераховувати 22,5 тис. рублів на утримання Бактеріологічного інституту, дитячого відділення Єврейської лікарні та ряду благодійних товариств.
Влада не ризикнула брати на себе такі зобов'язання і відмовилися від такого щедрого дару. Але не тут-то було.
Ось що з цього приводу пише в своїй книзі «Меценати Києва» Віталій Ковалинський:
«Вихід з ситуації запропонували душоприказники Бродського: місто випускає облігації 4,5% позики, їх купують спадкоємці Лазаря Ізраїлевича, а благодійні виплати йдуть як відсотки за позикою. Коли ринок буде вже працювати, на його доходи погашаються облігації, спадкоємці набувають нові цінні папери, з яких буде формуватися обумовлена субсидія на вічні часи».
Консенсус був знайдений — влада створила комісію по будівництву, в завданні якої передбачалося поєднати в одному проекті приміщення для міської публічної бібліотеки!
Кращою архітектурною розробкою (до слова, з премією в 1000 рублів) була визнана робота поляка Генріха Гая. Його проект під назвою «Київ-граду» припускав розміщення 204 торгових місць, бібліотеку з залом, здатним приймати публічні концерти, спеціальне місце для торгівлі квітами і ресторан. На жаль, з облаштуванням бібліотеки так і не склалося.
У 1909 році київська фірма Гугеля і Калмановського розпочала будівельні роботи. При цьому використовувалися найновітніші технології того часу, як-то: застосування залізобетону, металу і скла. Через три роки Бессарабський ринок був зданий під ключ.
Оренда торгових місць «потягнула» на 115 тисяч рублів на рік. Помпезність, яка була присутня при відкритті і освяченні ринку, не поступалася тим шоу-програмам, які влаштовують на сьогоднішніх презентаціях. Правда, співали тоді не співуни і співачки з приставкою «поп», а хор Софіївського собору.
201 views15:46
К
