Прочитавши в чергове про «повільно йде контрнаступ», дуже хоче | Жмурінформбюро💙💛

Прочитавши в чергове про «повільно йде контрнаступ», дуже хочеться написати купу чогось не цензурного.

Але, скажу так:

Контрнаступ це для когось ну дуже швидко. Мить. Спалах. Звук пострілу, а може навіть і його не почує. Або гул снаряду. Чи може груди землі від підриву на міні.
І все. Темрява. Блискавична темрява після блискавичного контрнаступу.

Ну а для когось він таки дуже повільний. Бо з дня в день: на роботу-з роботи. Питання дітей, яких треба погуляти. Готовка. Прибирання. Ще щось. Ну і про себе ж не забути треба… та і про друзів/подруг. І ще купа обмежень… на виїзд і вʼїзд. На море. На валюту. На… та ще купа на що. І це повільно. Бо хочеться от щоби блискавично. Як спалах. Рррраз і всьо як було.

Ось такі вони різні спалахи. Різних контрнаступів.
Різних людей.