Родина харків'янки Анни Кочергіної, якою ми опікуємось, облашт | Лариса Білозір 🇺🇦

Родина харків'янки Анни Кочергіної, якою ми опікуємось, облаштувалась у Тульчині.

Росія двічі змусила їх покинути рідний дім та рятувати себе і дітей від обстрілів. Вісім років тому їм через росіян довелось полишити Луганськ та переїхати до Харкова, в район Салтівки, де нині відбувались постійні обстріли. Їх житло там поки ціле, але вже без вікон: їх вибило від постійних вибухів. Тепер вони тікаючи від війни опинились на Вінниччині.

Спочатку вони зупинились у селі Нові Хоменки, у хаті-мазанці, де не було навіть нормальних вікон, холодильника та плити, їду родина готувала на кострі. Цей дім, який донедавна стояв пусткою, став для них тимчасовим прихистком.

Після нашої зустрічі ми вирішили допомогти цій родині та дякуючи керівництву місцевого вищого професійного училища, знайшли їм прихисток у гуртожитку закладу.

Зараз тут мешкають їх родина та трьома дітьми, бабусею і мають під опікою хлопчика з інвалідністю, покійний батько якого прихистив їх родину свого часу в 2014 в себе в домівці. Родина цього не забула, тепер цей хлопець член їх великої сім’ї, фактично четверта дитина. До того ж Анна зараз перебуває на останніх місяцях вагітності. У вересні вже має народжувати в Тульчинському пологовому. Для народження дитини вже все готово, родину тульчинці забезпечили вже ліжечком, візочком та всім необхідним для немовляти.

Ось цими днями ми знову зустрілись. Умовами родина дуже задоволена. Їх та інших переселенців тут постійно годують, тут триразове безкоштовне харчування. Не раз зверталася до МХП, яка майже на постійні основі забезпечує училище м’ясом курки (більше 5 тонн), ми також постійно намагаємося передавати продукти для кухні училища, забезпечили холодильником, пилосмоком та мікрохвильовкою, як і Тульчинчький дитячий санаторій, де теж перебувають переселенці.

Щодо родини, то старший 15-річний син Сашко буде в Тульчині відвідувати секцію стрільби з луку, яку ми взялись організувати для нього та інших дітей, адже хлопець займався цим спортом вдома та має різного роду нагороди. Молодшенька Діана пішла в садочок, середній Данило йде в школу, старший Олександр закінчуватиме Харківський спортивний ліцей онлайн.

Родина дуже вдячна всім, хто їм допомагає, але найбільше їх бажання - повернутись додому.

Віримо, що скоро це станеться і в Україні настане переможний мир!
Допомагаємо ЗСУ наближати його!