Відпустки по-новому у період дії воєнного стану 19.07.2 | Юристи України 🇺🇦

Відпустки по-новому у період дії воєнного стану

19.07.2022 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ (законопроект № 7251)- далі Закон, яким внесено зміни до ст.12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ, які полягають у наступному.

У період дії воєнного стану в законодавстві діяла імперативна норма про обмеження тривалості щорічної основної відпустки - 24 календарними днями.

Проте, ухваленим Законом врегульовано строк надання відпусток (норма стала диспозитивною) і за рішенням роботодавця надання працівнику щорічної основної відпустки може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Відтак, за рішенням роботодавця, можна піти і у більш тривалу відпустку.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

У період дії воєнного стану НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ норми КЗпП України, а саме:

невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ч. 7 ст. 79 КЗпП України);
забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ст.80 КЗпП України)

У період дії воєнного стану НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ норми ЗУ «Про відпустки», зокрема:

забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ч.5 ст. 11 ЗУ «Про відпустки»)
невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ч.2 ст.12 ЗУ «Про відпустки»)

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст.24 Закону України "Про відпустки".

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч.1 статті 26 Закону України "Про відпустки".

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п.4 ч.1 ст.9 Закону України "Про відпустки".

Працівник має право на відпустку без збереження з/п тривалістю 90 днів, з часу набрання чинності Закону (з 19.07.2022р.), а не з моменту введення воєнного стану в Україні (з 24 лютого 2022 року).