текст-присвята михайлу пінчаку, написаний у часи нашого конфл | Хижа Лажневського
текст-присвята михайлу пінчаку, написаний у часи нашого конфлікту кілька років тому
T H E K I L L I N G J O K E ми вибухатимемо крапля за краплею колишній коханець ани море ж-бо казав що усі ми — краплі утворюємо океан любові я розливаю перед тобою океан ненависті що від нього ховається тарас корпанюк за який мене зневажає море яким так цікавиться східний ось дивись цей величезний потік розбивається перед тобою в слемі мій бородатий бетмене лиш усміхнись мені хоч раз я не боюсь агресії твоїх друзів тільки вислухай мене і я розповім тобі звідки ці шрами.
писати — це спосіб мислити — це спосіб спілкуватись з тобою спосіб творити тебе ліпити власноруч таким яким захочу я сам бачиш ось ж-бо я танцюю прямо під сценою малюю спеціально для тебе губи фарбую нігті і надіюсь бодай на один погляд на мене а натомість ти опускаєш його лише тоді коли впевнений, що я не дивлюсь у твою сторону наче боїшся що коли наші погляди зіткнуться ми вибухнемо
вибухнемо звуком відкоркованого вина на перший день фестивалю ї вибухнемо оргазмом ани море вибухнемо в тріпі назара східного і дарія лажневського вибухнемо вакуумом сміху жилка вибухнемо димом в легенях тараса корпанюка ось бачиш це протистояння воно в усьому воно у тобі воно в мені воно у вимиканні світла перед сном воно у протиріччному сприйнятті мене юрієм ігоровичем ліщуком воно завжди підніматиметься угору за водного і згасатиме за кожного водородного
я вдивляюсь в посмішку жилка і уявляю як його вакуумний сміх вибухає хіросімою розноситься околицею хочеш я розсиплю мільярди усмішок що тобі завжди здаватимуться щелепами які вириватимуть сторінки з твоїми віршами із антологій на пошану мертвим батькам я згодую кожен твій вірш псам і пожму іще сотню твоїх долонь аби наше протистояння завжди живило всесвіт як інь і янь живить найтонкіші матерії цього рівня ілюзії
коханець ани море писав про океан любові але ти розливаєш мені лише космос мовчання
але я надіюсь що коли ти нарешті схопиш мене за горло й витиснеш з мене залишки життя то врешті посміхнешся мені й ми разом посмакуємо цей кислосолодкий жарт всесвіту над нами скорчившись у сміху будди.
