​милий друже, я сумую твої сни уже більше не проходять до мен | Хижа Лажневського

​милий друже,
я сумую
твої сни уже більше не проходять
до мене на яву.

знав би ти
скільки доль скручено,
скурено, виїдено собаками
скільки листів запилюжені у скринях кольору засохлої крові
і від скількох клятв залишились лиш вірші
десь у надрах мого телеграму

у мене ж усе так само
за вікном нерівні зуби квартир
із недоїдками закипілої недосказаності
лише от більше спокою
він моститься у мене на колінах, муркотить,
з’їдає мій весь голод
і я уже не відчуваю спрагу до житття.

любий друже,
бог вимикає світло
засинай, я берегтиму твій протест любові
я берегтиму твою ненависть
я берегтиму твоє сексуальне бажання
помирай спокійно
нехай твій страх і надалі
задихається у забутті.