​​«Гарнага проти України» (20390/07): по батькові (не) обирают | ЮрДеп ІМВ

​​«Гарнага проти України» (20390/07): по батькові (не) обирають

Мешканка Білої Церкви Наталія Глазкова змалку виховувалася вітчимом Юрієм Гарнагою. Проте прізвище та ім’я по батькові («Володимирівна») лишилися у неї від біологічного батька, котрий давно полишив родину.

24 березня 2004 р. жінка подала до Білоцерківського РАЦСу заяву про зміну по батькові на «Юріївна». Вже за три дні їй надійшов лист, у якому повідомлялося, що, згідно Правил реєстрації актів цивільного стану, по батькові особи може бути змінене лише як наслідок зміни батьком останньої свого ім'я.

2 квітня 2007 р. Наталія Гаргола (прізвище їй вдалося змінити) подала заяву до ЄСПЛ. На її думку, відмова у зміні по батькові становила неправомірне втручання в її приватне життя (ст. 8 Конвенції).

Спираючись на коментар до Сімейного кодексу З. Ромовської, Суд зауважив, що питання зміни по батькові per se не врегульоване в національному законодавстві. Відтак підстав вважати, що її litigation буде марним (на що робили ставку представники держави, оспорюючи прийнятність), у заявниці не було.

Зміст ст. 8 покладає на державу певні позитивні зобов’язання, властиві повазі до приватного життя. В особи може виникати бажання внести зміни до свого імені для позначення близькості з родиною; якщо нема для заперечень проти того вагомих причин типу необхідності своєчасної ідентифікації особи або ведення обліку населення («Ст‘єрна проти Фінляндії» (38/1993/433/512)), то відмовляти не варто. Звернули увагу й на те, що законодавство в принципі надає змогу змінювати по батькові (або ж лишатися зі «старим») у разі зміни батьком свого ім'я.

Відтак Суд постановив порушення українськими органами ст. 8 ЄКПЛ.

3 листопада 2020 р. Верховною Радою України було прийнято закон, котрим дозволено зміну по батькові самостійно з 16 р. і за рішення законного представника - з 14 р. Він набув чинності з 1 січня 2021 р.

Автор: Богдан Мироненко
Дизайн від Дайани Пустовойт