Реновація - штука не проста. Мало дати старій будівлі чи об'єк | Legio Historica
Реновація - штука не проста. Мало дати старій будівлі чи об'єкту нове життя. Важливо врахувати базове призначення, функцію для громади, актуальні соціальні та культурні контексти. Ukrainer нещодавно зробив кілька сюжетів про те, як в Україні дають друге життя міським просторам.
Будівлю колишньої земської управи у Дніпрі, яку покинули військові, хотіли зносити, але у 2018 році передали Центру сучасної культури. Сьогодні в Центрі є кілька постійних резидентів: громадська ініціатива «Довга стежка», організації «Артсвіт» та Ksi Prostir, а також Альянс Франсез та Чеський центр, що доповнюють DCCC міжнародними зв’язками і допомагають з інтеграцією в європейський культурний простір. У 2019 році організатори встигли провести міжнародну резиденцію, тут відбувалася частина Dnipro GogolFest 2020 й велика виставка з Британською радою, яку робили разом з галереєю «Артсвіт», а навесні 2021 року в Центрі відбувся великий фестиваль «House of Europe Festival». Про те, як з пошкодженої будівлі зробили важливий культурний центр, дивіться тут.
Завод "Електровимірювач" у Житомирі мав розділити долю інших подібних підприємств - на його руїнах могли постати житлові комплекси чи торгові центри. Але зараз велика команда працює над створенням інвестиційного парку. Сьогодні «Електровимірювач» випускає електровимірювальні пристрої, навчальні набори для студентів вишів, шкільне обладнання для STEAM-лабораторій і кабінетів природничих наук, яке, до речі, теж експортують за кордон (зокрема в США). Серед іншого тут можна виготовити прототип свого продукту, взяти участь у кількаденній резиденції для роботи з електронною музикою, попрацювати за верстатом з різними типами матеріалів, знайти нове застосування застарілим деталям і приладам, створити крафтові аксесуари. Про те, як "Елекровимірювач" починає жити новим життям, не втрачаючи історичних коренів - у цьому відео.
У 2020 році харківські підприємці викупили квартири видатних культурних діячів - мовознавця Юрія Шевельова та письменника-фантаста Петра Лісового. Помешкання могли перетворитись на заурядне житло, але зараз починають функціонувати як культурні резиденції - тут вже шукали натхнення для творчості відомі письменники та науковці, проходили квартирники. Як забуті квартири стали новими осередками мистецького життя - дивіться тут.
Палац культури імені Гната Хоткевича був заурядною культурною інституцією, розташованою у депресивному районі Підзамче. Нещодавно команда комплексу повністю переосмислила стратегію його функціонування - тепер тут створюють сучасний мистецький центр, не забуваючи про ідентичність Палацу. У що може перетворитись допотопна концертна зала у вашому місті за наявності натхнення і наполегливості - говориться тут.
На наш погляд, це важливий проєкт - успішні приклади ревіталізації стимулюють не опускати руки культурних менеджерів, а продовжувати працювати над системними змінами.
