Кажуть, що новини живуть 1 день, але як на нашу думку, то зв | Legio Historica
Кажуть, що новини живуть 1 день, але як на нашу думку, то зважаючи на те, про що йде мова. Тим паче, коли йдеться не про одномоментну акцію, а про системну політику. Росії.
Історія з поверненням скіфського золота звернула увагу на ситуацію зі збереженням нашої культурної спадщини в більш широкому контексті. Ось, у серпні-вересні цього року був черговий виток уваги до цієї теми. ЮНЕСКО опублікувала у вересні доповідь щодо збереження культурної спадщини на окупованому Росією півострові Крим. У доповіді вказано на проблеми міжетнічного характеру в Криму, неякісні реставраційні роботи на території пам'яток національного значення, незаконні археологічні розкопки. За місяць до цієї новини стало відомо, що Офіс генпрокурора надіслав до Міжнародного кримінального суду у Гаазі доповідь, в якій йшлося про привласлення Росією українських культурних пам'яток, руйнування об’єктів культурної спадщини і т.д. Ще в 2019 р. ЗМІ писали про ненаукову реставрацію ханського палацу у Бахчисараї, яка зашкодила комплексу.
Безумовно, дуже добре, що новини про стан культурної спадщини на окупованому півострові моніторяться - і ЮНЕСКО, і українськими правоохоронними органами. Було б не зле, якби була більшою увага українських ЗМІ до цього питання, і не лише в контексті окупованих територій, а й тих 93%, що під контролем нашого уряду. В ковідний період бачимо, що цікавості до української культурної спадщини побільшало.
І ще є дещо, про що більше відомо у вузьких археологічно-музейних колах. Справа в тому, що Росія вкладає значні кошти в археологічні розкопки на території Криму, у видання результатів праць на їх основі. Звісно, де-юре такі розкопки протиправні, але місцеві науковці і російські археологи (хай як незручно про це говорити) мають певний профіт від цього і активно друкують свої дослідження. В той же час наші археологи стикаються зі значною кількістю складнощів, бюрократичних перепон, нестачею грошей на розкопки та друк їх результатів, а у мережі - з дурним стереотипом, що в їх звітах лише нікому не цікаві черепки. Відчувається брак не лише коштів, системності в справі охорони культурної спадщини, а й законодавчої бази. І неясно, коли щось зміниться на краще.
Дуже добре, що науковці нині більше публікують різні цікавинки у фб і діляться інформацією із журналістами, тобто принаймні є поліпшення стану справ на низовому рівні. Чим більше таких матеріалів, тим менше стереотипів у головах наших людей. В міру своїх скромних можливостей також публікуватимемо такі історії з лінками на авторів знахідок або на установи, що ведуть такі розкопки. І, звісно ж, новини, що стосуються стану нашої архітектурної спадщини.
На фото до цього посту - ханський палац у Бахчисараї.
