Get Mystery Box with random crypto!

ЛЕЩЕНКО

Логотип телеграм -каналу leshchenkor — ЛЕЩЕНКО Л
Логотип телеграм -каналу leshchenkor — ЛЕЩЕНКО
Адреса каналу: @leshchenkor
Категорії: Новини
Мова: Українська
Передплатники: 872
Опис з каналу

Телеграм-канал Романа Лещенка

Ratings & Reviews

2.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

1

1 stars

0


Останні повідомлення 20

2021-04-14 15:16:53 Після ухвалення законопроєкту №2194, який я називаю новою українською земельною Конституцією, ОТГ стануть повноцінними господарями своєї землі.
Але мало отримати права та можливості, потрібно розуміти, як ними ефективно скористатися. Це стосується і керівників громад, і мешканців. Очільники об'єднань для місцевих - близьке першоджерело до якого дослухаються. Не слід забувати, що їм належить функція запуску ринку землі на місцях та додаткове пояснення нововведень людям.
Тож, які кроки насамперед мають зробити голови громад?
Ми в МінАПК разом з фахівцями розробили інструкцію, що складається з 7-ми пунктів з відповідями на поширеніші питання:
Що робити після того, як громада отримала землю?
Як нею ефективно та прозоро управляти?
Для чого зустрічатися з інвесторами?
Що таке і для чого взагалі «Електронний архів землевпорядної документації»? Відповіді читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/projects/zemlia-mozhlyvostei/2021/04/13/672786/
1.1K viewsedited  12:16
Відкрити / Коментувати
2021-04-12 12:45:45 Українське вино хорошої якості, ще й за прийнятною ціною!

Скажете ― не бувати такому? А от і помиляєтесь.
Насправді з якістю в нас усе склалося, а вартість залежить від законодавчого й податкового навантаження на галузь. До слова, аналогів українського немає в багатьох країнах.
В більшості країн світу та, зокрема, і ЄС ставка акцизного податку на вина ігристі становить 0 євро. Як виняток, у французькій Шампані на сьогоднішній день ставка акцизного податку - 9,35 євро за гектолітр, тобто 2,99 грн. за 1 літр ігристого вина, а в Україні вона на цей час досягла 11,65 грн. за 1 літр - більш ніж в 4 рази. Що не може не впливати на кінцеву вартість. Накладається також надмірний імпорт іноземної виноробної продукції та українська звичка вважати, що в сусіда трава зеленіша. От і оминають покупці полиці з українським вином. Саме так, додатковий чинник регресу, як на мене, криється в тому, що ми звикли довіряти іноземній якості, а вітчизняну продукцію сприймати як «недо-».

Так не має бути, нам потрібно розширювати географію експорту, але, не зміцнивши галузь всередині країни, ми ризикуємо вступити в нерівний бій. Багато країн роками підтримують місцевих виноградарів та вже мають власну аудиторію: напрацювали покупців у себе та за кордоном.
Я відстоюю вихід на нові експортні ринки, реально оцінюю наші можливості і характер підготовчої роботи. Тому поступово підвищуємо градус і беремося за підтримку галузі, яку потрібно насамперед зробити конкурентною в Україні.
Нещодавно у ВРУ зареєстровано два законопроекти 5306 и 5307,які саме пропонують відмінити акцизні марки для вин без додавання спирту та розблокувати державну підтримку галузі. Це один з перших кроків для дерегуляції галузі та підтримки, в тому числі невеликих виноробів, - я дуже вітаю ці законодавчі ініціативи!
Також собисто підписав угоду про співпрацю МінАПК з корпорацією «Укрвинпром» Укрвинпром― офіційною дорадчою організацією Мінагрополітики з питань розвитку виноградарства та виноробства. Разом напрацьовуємо законодавчі ініціативи, які найближчим часом винесемо на розгляд Уряду. Йдеться, зокрема, про розроблення програм дешевих кредитів для розвитку; реалізацію державних програм, спрямованих на збільшення площ виноградників; вирішення питань довгострокової оренди земельних ділянок під виноградарство.
Зробимо все, щоб українське вино стало ще однією візитівкою України!
985 views09:45
Відкрити / Коментувати
2021-04-12 12:45:08
771 views09:45
Відкрити / Коментувати
2021-04-08 23:15:35 Сьогодні дуже продуктивний день. По приїзду з Катару, одразу вирушив на південь країни.

Зустрівся з аграріями Херсонщини. Не для протоколу, а реально обговорив, як долати втрати врожайності за несприятливих погодних умов. Давайте відверто: зміни клімату, якими нас лякали на початку 2000-х, вже конкретно відчутні. Південь України декілька років системно страждає від посухи. Ситуація критична.
Прогнози невтішні. Подібні процеси відбуваються вже й по всій Україні.

Візія моя на 2021 рік є такою.

По-перше, треба ухвалити закон про агрострахування та закон про об’єднання водокористувачів (законопроекти вже на розгляді в аграрному комітеті). Держава має взяти на себе супровідний ризик — страхувати посіви. Якщо посіви загинуть, – компенсувати вартість цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансову подушку. Щоб посуха не стала приреченням для аграрія. Щоб він розумів і свою відповідальність, і спільний ризик.

А закон про об’єднання водокористувачів дасть можливість місцевим аграріям та іншим раціонально використовувати водний ресурс, спільно планувати його відновлення, а також його збільшення.

По-друге, розвиток зрошення і меліорації на півдні України. Під час онлайн-наради з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем озвучили спільну позицію про запуск Національного проєкту зрошення та меліорації. Основним завданням цього року в питанні розвитку іригаційних систем є запуск пілотних проектів у Херсонській, Одеській та Миколаївський областях. У планах на найближчі 3 роки — реалізувати національний проєкт на півдні з подальшим масштабуванням проекту на всю країну. МінАгро бере на себе лідерство в цій реформі та забезпечення її інституційної, законодавчої та фінансової основи.

У держави є резервні фонди для фінансової підтримки проєкту, у т. ч. через залучення міжнародних фінансових інституцій, як ЕБРР, Світовий банк, IFC.

У короткостроковій перспективі нам треба забезпечити своєчасну подачу води для поливу в 2021 році, зокрема й шляхом формування об’єктивних тарифів на воду для водокористувачів. Сьогодні тарифну політику узгодили для аграріїв Херсонщини.

Більш детальну дорожню карту реформи зрошення та меліорації презентуємо після повноцінного запуску Міністерства.
1.0K views20:15
Відкрити / Коментувати
2021-04-08 23:15:25
862 views20:15
Відкрити / Коментувати
2021-04-08 17:28:30 Відвідав Катар у складі делегації офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського. Ключовий висновок за час відвідин Катару та розмов із його урядовцями — катарці зосереджені на посилені продовольчої безпеки.
Їхня країна — це оаза серед пустелі, але сурова правда полягає у тому, що ще десять років тому місцеве сільське господарство забезпечувало лише 10 % потрібної кількості продукції. Тому продуктове забезпечення — на рівні національних пріоритетів держави. Іще більше цим питанням почали займатися у період блокади від арабських сусідів у 2017-2021 роках. До того майже 80 % продовольчої продукції надходило через Саудівську Аравію, тому торговельна блокада примусила катарців запасатися продуктами, а владу — актуалізувати питання харчової безпеки.
У другому кварталі цього року в Катарі планують відкрити великий продовольчий порт, який працюватиме також у форматі складу, переробки та трейдингу.
Передбачено зберігання, переробку, рафінування та підготовка трьох головних продуктів харчування — цукру, рису та харчових олій. Їх продаватимуть як на місцевому, так і регіональному та глобальному ринках. Для повноцінної роботи агрохабу в Хамаді катарці потребують в чорноморському регіоні базу з потужностями від перевалки, переробки до контейнерного терміналу. Уклавши міжурядову угоду щодо розвитку порту Чорноморськ з метою сприяння продовольчій безпеці обох країн, ми можемо стати ключовим партнером Катару у Чорноморському басейні.
Активно розвивається місцеве тваринництво: надсучасні молочні товарні ферми на тисячі голів дійного стада побудовані серед пустелі. Її власник — державна компанія Hassad Food, яка займається постачанням продуктів харчування на катарський ринок.
У той же час катарці роблять ставку на симбіоз виробництва та торгівлі, тому зацікавлені у проєктах за кордоном, в тому числі й в Україні. Разом із виконавчим директором компанії «Хасад Фуд» Мохаммедом Аль Садом ми підписали Меморандум про співпрацю. Уже 13 років ця компанія є провідним інвестором та девелопером у сільському господарстві.
Домовились: партнери формують свою потребу в агропродукції для внутрішніх потреб і для трейдингу в регіоні згідно власної аналітики. Надалі для оцінки п'ятирічного циклу співпраці на базі агрохабу Хамад від України буде задіяна уповноважена державою група суб’єктів госопдарювання.
Молочарство - також перспективний напрям. Вже сьогодні катарці вивчають інвестиційний проект на території Румунії, розрахований 100 тис корів - 4 молочних комплекси по 25 тис. кожен.
Домовились: з понеділка наша експертна група вивчить вимоги інветиційного проекту, та запропонує більш конкуретні умови порівняно з членом ЄС – Румунією. Ми повинні розуміти в умовах пандемії, торгівельних війн та антиконкурентних заходів з боку наших сусідів на ринку молока, йде також жорстка боротьба за залучення інвестицій в молочну галузь.
Чому для України вигідна співпраця із Катаром:
• можливість інвестицій у проекти в Україні та впровадження сучасної інфраструктури та технологій;
• збільшення доходу від експорту за рахунок переробки сільськогосподарської продукції та продажу готової продукції, а не лише сировини;
• спільний вихід на ринки третіх країн, адже у часи кризи виграє той, хто вже близький локальному споживачу.
Посилення глобальної продовольчої безпеки залежить від адаптації сільського господарства України під нові виклики. Нові експортні ринки це боротьба не лише ціновою політикою, а й комплексним забезпечення відповідної інфрастуктури між торгівельними партнерами.
927 views14:28
Відкрити / Коментувати
2021-04-08 17:28:30
799 views14:28
Відкрити / Коментувати
2021-03-22 10:48:18
Німеччина високо оцінює нашу співпрацю в аграрній сфері і вбачає в Україні потужного партнера зі значними можливостями для інвестицій! За результатами двосторонньої зустрічі з німецьким урядовцем Уве Фейлером домовлено про:
активізацію співробітництва у сфері Європейського зеленого курсу,
надання експертної підтримки щодо відновлення Мінагрополітики за європейським зразком;
інтеграцію до європейської бази статистичних даних Farm Accountancy Data Network;
підтримку щодо перегляду несправедливого квотування експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.
1.3K views07:48
Відкрити / Коментувати