В цій школі немає учнів. Скоріш за все, вони сюди не повернуться ще багато років. Якщо повернуться.
До лінії фронта від цього села хвилин п'ятнадцять. На деяких парканах все ще зберіглися написи "живуть люди", або "діти!!!". Жоден напис не зберіг від обстрілів. Снарядам байдуже.
В спортзалі величезна коробка з різнокольоровими перуками та фантастичними окулярами - залишки якогось свята. В класах зошити з класними та домашніми роботами. В одній з шафок причаїлась квочка з пап'є-маше і маленькі курчата. Ніби ховаються тут від обстрілів.
Школа дбайливо береже пам'ять про своїх учнів. Стільки, скільки зможе. Допоки ворожі снаряди не знищать село остаточно. Як десятки інших "звільнених" сел Донбасу.
