Я народився у вінницькому Пологовому будинку №2 в ста метрах в | Левченко

Я народився у вінницькому Пологовому будинку №2 в ста метрах від сьогоднішнього смертоносного прильоту.

У зруйнованому Будинку побуту "Ювілейний", був масу разів в дитинстві по різним справам, то з бабцями, то з мамою.

У знищеному Будинку Офіцерів якось малим був на одному чи двох концертах.

Вже дорослим, приїжджаючи до родичів у Вінницю, неодноразово гуляв по тій площі з дружиною, користувалися тими трамвайними зупинками, сиділи в кафешці на площі.

Тож емоції перепонюють весь день. І спочатку хотілося кричати й писати дуже багато й дуже емоційно. Але було просто не до того, адже сьогодні ми вкотре їздили з важливими подарунками в 43-тю артилерійську бригаду. І ось в цій роботі я знайшов якийсь внутрішній спокій. Мені перехотілося писати насправді очевидні речі про те, якої долі я бажаю російським загарбникам та всім тим zомбі, які їх підтримують в їхньому тилу, чи про мої бажання щодо їхніх міст. Товариство, це все - зайве.

Давайте краще, кожен на своєму місці, кожну вільну хвилину, діяти так, аби наші ЗСУ могли по-більше втілювали в життя всі ці наші бажання. Вони це вміють, їм просто треба більше нашої допомоги!

І робити так ми маємо, до української Перемоги, коли б вона не настала.

А російським покидькам нас не залякати, ми навпаки міцнішаємо від такого...

Слава Україні!

#Вінниця
#RussiaIsATerorristState