Сьогодні виповнюється 32 роки, відколи перед Київською міською | Левченко

Сьогодні виповнюється 32 роки, відколи перед Київською міською радою було піднято синьо-жовтий прапор. До цього останній раз синьо-жовтий прапор був вивішений на Хрещатику ще за часів Української Народної Республіки –  влітку 1920 року – рівно за сімдесят років.

Ця справді визначна подія стала наслідком масового тиску громади на владу. Так, коли на хвилі патріотичного підйому після проголошення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України депутати Київради від Народного руху України та інші патріотичні депутати, об’єднані у «Демократичний блок», ініціювали відповідне рішення, фракція компартії, яка чисельно переважала і мала підтримку виконавчої влади, чинила різноманітні перешкоди винесенню на розгляд цього рішення.

Як згадували пізніше депутати Київради, на голосування проект рішення про підняття українського прапора поставили лише тоді, коли стало відомо, що з Софійської площі до стін Київради рухається багатотисячна колона (за деякими оцінками, на підтримку підняття синьо-жовтого прапора вийшло до 200 тисяч громадян). Знову ж таки, дізнавшись про таку кількість людей у центрі Києва, компартійна верхівка врешті-решт не наважилась віддати наказ спецпризначенцям, які оперативно прибули до будівлі Київради, силою завадити підняттю прапора. Так само, з огляду на цілодобове чергування патріотів перед будівлею Київради, влада не наважилась в подальшому зняти прапор.

Бачимо переконливий приклад того, що справді масовий тиск громади, який фактично є однією із форм прямого народовладдя, здатен змусити депутатів голосувати за правильні, потрібні для народу рішення. Переконаний, що після Перемоги над російським імперіалізмом слід відновити таку традицію: громада повинна змушувати своїх представників у місцевих радах і у Верховній Раді ухвалювати рішення виключно в інтересах переважної більшості українського народу. Це є однією з важливих передумов того, щоб наша держава отримала шанс на докорінні зміни на краще.

А наразі нам всім, кожен на своєму місці, потрібно працювати на забезпечення Перемоги у Визвольній війні, докладати максимальних зусиль для того, щоб синьо-жовтий прапор знову гордо замайорів над Херсоном, Донецьком, Луганськом та іншими тимчасово окупованими українськими містами. Впевнений, що врешті-решт так і буде!