Підозра як механізм свавільної розправи - адвокат Ярослав Зейк | Правовий Ракурс - Україна

Підозра як механізм свавільної розправи - адвокат Ярослав Зейкан

Відомий адвокат Ярослав Зейкан розповів у своїй статті на "Ракурсі" про справу чоловіка судді в ЄСПЛ від України Логвинського та похідні від неї.

Користуючись відсутністю в українському законодавстві норм, які чітко регулювали б стандарт доведення обґрунтованої підозри, значна частина слідчих суддів формально фіксують наявність повідомлення про підозру без перевірки, чи доведено її фактами або доказовими відомостями (інформацією), і в такий спосіб штампують запобіжні заходи. Є випадки, коли слідчі судді взагалі не досліджують будь-яких матеріалів клопотання про запобіжний захід або ж не здійснюють перевірки викладених там фактів. Усе це стало можливим тому, що Верховному суду такі справі не підсудні, тож ні сам Верховний суд, ні Пленум Верховного суду не здійснюють узагальнення цієї практики.

Стосовно адвокатки Ш. здійснили спробу повідомити про підозру та застосувати запобіжний захід — тримання під вартою. Досудове слідство і судові органи ведуть розслідування справи, ігноруючи як міжнародні зобов’язання України, так і чинний КПК. Підозрювана Ш. проживає за кордоном, де задовго до початку її кримінального переслідування зареєструвала своє постійне проживання. Будь-яких документів обвинувачення вона не одержувала, включаючи повідомлення про підозру, оскільки обвинувальна влада ігнорує міжнародно-правові механізми такої процедури. І це при тому, що захистом Ш. слідству надано офіційні документи щодо її постійного проживання за кордоном. Однак слідчим суддею обрано запобіжний захід до Ш. без з’ясування доведеності обґрунтованої підозри.

Підозру адвокатці Ш. використали для того, щоб сформувати у ній твердження, що пан Логвинський є організатором тяжкого злочину. Саме заради цього до участі у справі і притягнули незаконно адвокатку Ш. Підозрюваній інкримінується ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, складання апеляційних скарг і сприяння у поверненні коштів з рахунку банку, щодо якого проводилася процедура ліквідації, на рахунок Державного казначейства.

Далі стверджується, що Г.Логвинський доручив адвокатці Ш. звернутися до одного з акціонерів з приводу прискорення повернення грошових коштів, однак відсутнє зазначення, чим саме цей факт підтверджується.

І як вишенька на торті далі йде припущення, що Ш. є обізнаною із загальною схемою протиправного заволодіння бюджетними коштами та підготувала на вимогу пана Логвинського апеляційну скаргу на рішення суду, що привело до скасування арешту рахунків підприємства, а згодом вона сприяла поверненню грошових коштів з рахунків ТОВ «Золотой мандарин» на рахунки Державного казначейства України. Дивує, як при таких підходах не розпочали кримінального провадження щодо суддів апеляційного суду, які задовольняли апеляційні скарги, підготовлені адвокаткою Ш.

https://racurs.ua/ua/2812-pidozra-yak-mehanizm-svavilnoyi-rozpravy.html?nocache