*** ми настільки звикли до смерті, що забуваєм як воно – жити. | лексикон інтимних текстів

***
ми настільки звикли до смерті, що забуваєм як воно – жити.
після люті приходить втома,
після лютого — ворог й війна.
якщо ти живий,
значить хтось за це вже був вбитий.
ми настільки звикли, що думаєм: «краще би я».

за загибель гірше те,
ще життя триває і після.
бог, якщо ти існуєш,
обійми їх за нас міцно.

в нас сталева земля,
в них — неосяжне красиве небо,
за яке варто жити,
а доводиться раз і померти.

як набридло чути:
«герої не вмирають»,
бо говорять так лише після їхньоі смерті.


15/06/22