Люблю тебе з першого погляду, коли учнем школи-інтернату в 1986 приїхав до тебе на екскурсію, а особливо полюбив, відколи в 1990 переїхав до тебе назавжди. Боже, вже 35 років пройшло, відколи я полюбив це місто і вирішив, що точно буду жити тут.
Княжий Град. Старий. Завжди молодий. Вічний. Коли ти вже був поважним і сильним, на території Москви лиш ведмеді ходили і на болоті жаби квакали. Зараз там, в принципі так само, тільки ропухи переїхали у Кремль, а косолапі керують ФСБ і ГРУ, там закон - тайга, і прокурор - ведмідь. А ми - вільні люди.
Скільки разів тебе намагались знищити. Але ти завжди сильніше.
Тобі нанесли стільки глибоких болісних ран, знищуючи твої архітектурні перлини, наче злодюжка видирає у жінки сережки разом з мочками вух, наче краде перстень, відрізаючи палець.
Мій дорогий Київ, бажаю тобі навіки залишатися таким же красивим, дивовижним і таємничим. Я завжди тебе любитиму. І коли прийде час мені йти у вічність, заповім моє тіло віддати тобі...
