Відносно сьогоднішнього прямого ефіру.
Дякую за такий потужниий ефір!
Почуття провини під час війни, – гадаю на цю тему потрібно поговорити окремо.
• Сама війна як процес – це повне, доведене до абсолюту обезцінення людського життя, бо мета війни – це його знищення.
Я вважаю, що
зовнішні цілі війни -знищення особи підпорядковують наші внутрішні цілі – вижити, а почуття провини запускає процес, або підтримує вже працюючий процес самознищення.
Тому налагодження власного життя, створення життєздатного ритму «
Праця-Допомога-Відпочинок » буде гідним спротивом війні!
Згідні?