Ліна Костенко на кожен день

2022-07-15 13:44:31 Відкрити / Коментувати

2022-07-14 19:07:18 Ліну Костенко нагородили французьким Орденом Почесного легіону.

Приналежність до ордена є вищою відзнакою пошани й офіційного визнання особливих заслуг у Франції Відкрити / Коментувати

2022-07-13 10:22:02 Просто послухайте розумну людину. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 12:32:33 Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти.

Ліна Костенко Відкрити / Коментувати

2022-07-10 23:35:40 Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі.

Ліна Костенко Відкрити / Коментувати

2022-07-10 19:25:42 Соломія Кирилова на поетичному вечорі в "Opera Aperta". Відкрити / Коментувати

2022-07-09 08:35:24 Привіт. Отже ми маємо зараз 29 тис на форму. Але нам треба 700... Тому пан Олександр Галкін , з 93ї, підігнав трофеїв, знятих з орків. Отже за найбільший донат буде віддано шеврон. Друге місце - стрічка. Збір на форму триває:
Моно: https://send.monobank.ua/jar/8cvwbzJWrF
Моно: 5375411202253840
Приват: 4149499389921287
PayPal: yarikve@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:21:24 На східному фронті сьогодні без змін
Все тихо, загинув лише один
А ми переходим до інших новин
Бо стільки цікавого в світі

Чекайте, як це загинув один?
Скажіть тоді, чий він був син
Добряче пожив чи був молодим?
Що бачив останньої миті?

Скажіть, не мовчіть: як звали його?
Того, для кого настало ніщо
Темрява впала на біле чоло
І більше не буде нічого

Діти на плечі не сядуть йому
І жити родині зі словом “чому?”
Роками ховати у собі війну
І не розірвати це коло

Одне лиш життя, один лише світ
Якого сьогодні закінчився звіт
Добре хоча б, що йому не болить
Нас може він цьому навчити

Але нам сказали: сьогодні – без змін
На східному фронті загинув один
Спробуйте жити серед цих новин
Коли стільки цікавого в світі.

Фоззі Відкрити / Коментувати

2022-07-05 15:50:07 Виходжу в сад, він чорний і худий,
йому вже ані яблучко не сниться.
Шовковий шум танечної ходи
йому на згадку залишає осінь.

В цьому саду я виросла, і він
мене впізнав, хоч довго придивлявся.
В круговороті нефатальних змін
він був старий і ще раз обновлявся.

І він спитав: — Чого ти не прийшла
у іншу пору, в час мого цвітіння?

А я сказала: — Ти мені один
о цій порі, об іншій і довіку.

І я прийшла не струшувать ренклод
і не робить з плодів твоїх набутку.
Чужі приходять в час твоїх щедрот,
а я прийшла у час твойого смутку.

Оце і є усі мої права.
Уже й зникало сонце за горбами —
сад шепотів пошерхлими губами
якісь прощальні золоті слова...

Ліна Костенко Відкрити / Коментувати

2022-07-05 15:49:36 Пройдіть, будь ласка, опитування. Відкрити / Коментувати