Рецензія на Толлак Інґеборґи Я взагалі не палю та ніколи не в | Літературний Тигр

Рецензія на Толлак Інґеборґи

Я взагалі не палю та ніколи не вживаю алкоголь. Але після цієї книги захотілось і випити, і закурити.

Якщо серйозно, то книга дійсно важка, хоча й читається за вечір (в мене пішло близько 90 хвилин). Великий шрифт та маленькі розділи тільки більше посилюють відчуття того, що текст летить. Але після прочитання якось гірко. Гірко на язиці, серці та саме повітря навколо здається якимось гірким.

Не можу сказати, що головні повороти сюжету були несподіваними. Ба більше, якщо зупинитись та відрефлексувати через 20-30 хвилин читання, то вже можна зрозуміти, що ж не так с Толлаком та чим закінчиться книга. Але це взагалі ніяк не псує враження від твору.

Ця книга прямо проситься на екранізацію. Попри те, що 90% тексту — флешбеки та роздуми головного героя, мені дуже легко представити як би виглядав фільм. Атмосфера твору та характер головного героя нагадали «Манчестер біля моря». Кейсі Аффлек вже у тому віці, що пасує до ролі Поллака, хоча мені більше подобається ідея запросити Вільяма Дефо.

Щодо враження від головного героя, то можу сказати лише, що воно буде доволі сильно змінюватись протягом книги. З самого початку я респектував Толлаку та вважав його гідним прикладом стоїка, але в кінці навіть і не знав, що думати. Не хочеться спойлерити, але від стоїка до психопата один крок.

Підсумок: ВСЛ не так часто випускає настільки приємні за ціною книги. А цього місяця все ще діє кешбек в 20%. Ні на що не натякаю, але...

10/10