Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за соняшний усміх Квітками дорогу встилав. Ти зовсім була не вродлива І завжди, як вечір, смутна… Чого ж ти з усіх моїх милих У серці осталась одна?!. Олександр Олесь 955 views14:30
