…і паморозь за фрескою застуди, і вже ні відлетіти, ні заснути | Література
…і паморозь за фрескою застуди, і вже ні відлетіти, ні заснути, ні віддиху, ні втіхи, ні ваги, вікна відчиненого щедрість і жертовність, і як дитинству вибачать жорстокість, хай цій країні вибачать сніги.
…і дерево, заховане в тумані, солодкі дні – легкі, передостанні, мов зачиняють небо до пори, немов за вірність цю ще буде виграш, і як ти це говориш, як ти віриш у те, що ти говориш. Говори.
