Все на світі повік не вмирає, І в ефірі живе кожен звук. Чер | Література
Все на світі повік не вмирає,
І в ефірі живе кожен звук.
Через тисячу літ хтось піймає
Білий стиск твоїх трепетних рук.
І гірке, що мене отруїло,
Буде радістю внукам моїм,
Бо у слові озветься стокрило
Тишина, перетворена в грім.
Всі закохані – завжди безстрашні,
Тільки болю їм, тільки б їм мук... –
Так вонзай же мне, ангел вчерашний,
В сердце острый французский каблук!*
* Рядки А. Блока.
Максим Рильський
Літо 1945 р.
