«Він повільно дихав і думав, що крізь сморід плацу і бараків | Література
«Він повільно дихав і думав, що крізь сморід плацу і бараків знову чує запах весни й цвітіння. Це приходило щороку з ластівками і квітами, незважаючи на війну, смерть, сум і надії. Просто приходило. І цього досить».
